Чим у відповідь вкусити за бочок?

Грудень 2019 р. відверто підвів в плані погодних умов. Навіть млява спроба природи ближче до Нового року зробити вигляд, ніби зима таки прийшла, і нагадати нам, що таке сніг, особливим успіхом не увінчалася. Сніжинки, ледь долітаючи до розкислого ґрунту, тут же скорботно тонули в бруді і сльоті, додаючи смутку і туги в і без того не дуже передсвятковий настрій.

А у мене, між іншим, найближчим часом запланована участь аж у двох облавах на вовка! Але з однією умовою: як тільки ляже сніг. Полювання це далеко не повсякденне — воно вимагає неабиякої підготовки, розвідки і справжньої чоловічої роботи окладчиків і єгерів; так і на звичайного стрільця в цьому випадку лягає чималий тягар відповідальності — його постріл мусить поставити впевнену крапку в повісті цього полювання, а не перетворювати дійство у фарс безглуздою трикрапкою у вигляді промаху або легкого підранка.

Виходячи з цього, я визнав за необхідне з усією суворістю підійти до вибору набою для цього полювання — такого, який би забезпечив впевнений і зважений постріл по вовку.

З чого

Моїм «балістичним пістолетом» сьогодні буде напівавтоматична інерційна рушниця Retay Gordion Jet Light Combo калібру 12/76. Відповідно до слова сombo у назві, в коробці з рушницею, крім стандартного 76-сантиметрового ствола, знаходиться і 61-сантиметровий — призначений для стрільби кулею. Також заводська упаковка містить коробочку зі змінними дульними звуженнями до довгого ствола і ключем для заміни. Ще тут є набір проставок, встановлюючи які між прикладом і ствольною коробкою, власник може змінювати відводи і вигин приклада — що дозволяє підігнати рушницю під конституцію конкретного користувача. Завершують комплект поставки пара знімних антабок і маслянка з нейтральним маслом. Комплектація, на мій погляд, більш ніж багата — особливо якщо врахувати цілком приємний цінник всього цього набору.

Інерційна перезарядка рушниці Retay Gordion побудована за класичною «бенеллівською» схемою. Спробую коротко описати, що відбувається з рушницею в процесі перезаряджання. При пострілі під дією віддачі спочатку стискається накопичувальна інерційна пружина, що знаходиться в тілі затвора. Через частку секунди вона розпрямляється, одночасно провертаючи бойову личинку (тобто відбувається відмикання каналу ствола), і штовхає затвор назад. Масивний затвор, рухаючись по відповідним пазам в ствольній коробці з легкого сплаву, викидає стріляну гільзу і стискає зворотну пружину, заховану у прикладі. Дійшовши до межі стиснення, поворотна пружина починає розпрямлятися, штовхаючи затвор назад, при цьому він підхоплює наступний патрон з лотка подавача і досилає його в патронник, надійно замикаючи там на два масивних бойових упори поворотом бойової личинки.

Все гранично просто — нічого не треба налаштовувати або крутити. Виймай з чохла, заряджай і стріляй! До того ж, оскільки продукти згоряння пороху і капсульної суміші не контактують з будь-чим у рушниці, крім хромованого каналу ствола, то немає необхідності повністю чистити рушницю після кожної стрільби — як це рекомендується робити, наприклад, з газовідводними системами. Досить вичистити сам ствол (особливо педантичні користувачі чистять ще й затвор).

Стволи, що чудово б'ють дрібним шротом і кулею, часто пасують перед картеччю

Але як і у будь-якого іншого напівавтомата, у ствольній коробці Retay Gordion Jet Light Combo вистачає пазів і отворів, через які в процесі полювання всередину може потрапити всіляке сміття, а воно теоретично здатне викликати певні ускладнення з безперебійним перезаряджанням. Завбачливі інженери компанії Retay Arms врахували і це, зробивши УСМ у рушниці таким, що легко знімається. Тому, помітивши сторонні предмети у порожнині ствольної коробки, досить натиснути на маленьку кнопочку біля основи спускового гачка і витягти весь УСМ в зборі, продути, обтерти, ба навіть прополоскати в забортовій воді — і повернути на місце. Додатково зазначу, що масло в УСМ і на інших «нутрощах» напівавтомата — річ, звісно, корисна, але лише в лабораторних умовах. В полі, де вітер ганяє пил і пісок, масляна плівка лише збирає на себе весь цей дрібний бруд, викликаючи затримки у стрільбі і передчасний знос поверхонь, що труться. Тому мій особистий вибір це: якщо мені і потрібне масло затвора або УСМ, то тільки так зване «сухе». Наприклад, Ballistol Teflon Spray.

Тепер пару слів про деякі особливості екстер'єру рушниці. Retay Gordion Jet Light Combo «одягнений» в лаконічно-чорні пластикові приклад і цівку. Це дає зниження загальної маси зброї порівняно з ложею з класичної деревини, а також приводить у більш спокійний стан нервову систему, яка більше не переживає про долю зовнішнього вигляду дерев'яних частин улюбленої рушниці, що намагаються постраждати від погодних перипетій і механічних пошкоджень при нещадному використанні в процесі полювання. Виражена «чіпка» насічка у місцях передбачуваного контакту ложі з долонями стрільця також передбачає впевнений хват за будь-яких погодних умов — навіть у дощ рушниця не намагатиметься вислизнути з рук в момент пострілу.

Кнопка затворної затримки на правій стороні ствольної коробки Retay Gordion Jet Light величезна і, скоріше, відповідає поняттю «клавіша». Запобіжник двопозиційний, його кнопка розташована в основі спускової скоби. Загалом, всі органи управління в цій рушниці знаходяться на своїх традиційних місцях; таким чином, маючи такий-сякий досвід поводження з якою-небудь з безлічі моделей напівавтоматичних рушниць, на Retay Gordion вам не доведеться перевчатися.

Резюмуючи вищесказане, зазначу, що Retay Gordion Jet Light Combo — прекрасний вибір практичного мисливця, якому потрібно, так би мовити, не «шашечки», а «їхати». При цьому рушниця легка (2800 г), надійна і невибаглива, і, без перебільшення, перекриває всі «гладкоствольні» полювання в нашій країні.

Чим

Тепер перейдемо від знайомства зі зброєю до знайомства з патронами. Полювати мені на вовка, а класичним снарядом для його добування з гладкоствольної зброї вважається картеч. Також загальновідомо, що для мисливських рушниць стрільба картеччю — досить непросте випробування; і часто стволи, які показують чудовий бій дрібним шротом і кулею, пасують перед великими номерами шроту і картеччю. Недарма існує неймовірна кількість способів вплинути на цю саму кучність стрільби картеччю при самостійному спорядженні патронів. Тут ми зустрінемо і заливку снаряда парафіном, і засипання крохмалем, і вибудовування з картечин стовпчиків з подальшою фіксацією їх сірниками, паперовими трубочками і т. п., і всі інші трудомісткі способи — аж до виготовлення горезвісної в'язаної картечі. Знайомство з кожним з цих «рецептів» починається з твердження, що фабричний картечний набій явно не має скільки-небудь задовільної кучності — в першу чергу, мовляв, через «шахове» розташування картечин у снаряді.

Стрільба з кульового ствола

Але, якщо зірки запалюють, значить, комусь це потрібно. Тобто, якщо сучасні виробники випускають певні патрони — отже, і попит на них є, а якщо є попит — то, мабуть, і якість цих боєприпасів цілком пристойна. Це твердження сьогодні я доведу (а може бути, що й спростую — як знати) на прикладі картечних патронів литовської фірми Zala Arms. Їхній асортимент, представлений на нашому ринку, включає чотири найменування — з них два споряджені картеччю діаметром 6,2 мм, і стільки ж — 8,6 мм. Також відмінності полягають в масі снаряда і використанні для спорядження спеціального, такого, що не деформується при пострілі, балістичного порошку — буфера (тут відразу згадується старозавітне пересипання снаряда картечі крохмалем при самостійному спорядженні набоїв). Це пересипання не дає окремим картечинам перестроюватися до виходу всього снаряда за дульний зріз — що, за заявами виробника, просто зобов'язане позитивно позначитися на кучності і рівномірності осипу. При цьому порошок-буфер настільки інноваційний і особливий, що виробник патронів замовляє його аж за океаном — і це, звичайно, помітно позначається на кінцевій вартості продукції. Ну що ж, із задоволенням перевірю, чи має це практичний результат — або ж, як у тій рекламі, «Навіщо платити більше?». Також хочу зазначити, що така увага до картечних набоїв у Zala Arms з'явилася не просто так. Якщо в нашій країні полювання з картеччю дозволене тільки на хутрових звірів, то в Литві, звідки родом ці боєприпаси, воно дозволено і при полюванні на копитних. При цьому існує суворе обмеження на відстріл вовків. Тобто, наприклад, за мисливський сезон на пару десятків тисяч (!) добутих кабанів припадає лише 60 сірих хижаків. Відповідно, на абсолютно законних підставах там відстрілюється дуже немало і картечних патронів. І цей ринок потрібно «годувати» якісним продуктом!

Як

Ну, а мені тим часом пора приступати до стрільби картеччю «по паперу». В моїх планах — спочатку провести класичний тест на перевірку кучності картечі (кучність вважається задовільною, якщо при стрільбі на дистанції 35 м в коло діаметром 750 мм влучає не менше 75% картечин з їхньої загальної кількості в снаряді). Перевіряти загальну кучність я буду і з короткого циліндричного ствола (недарма він оснащений не тільки складаним ціликом, але і планкою Battue, яка, себто, і призначена для швидкої інтуїтивної стрільби на око), і з довгого — в цьому випадку, можливо, вдасться простежити вплив змінних дульних звужень («циліндр», «напівчок» і «чок») на компактність картечного снопа.

Після цього, з'ясувавши найбільш кучне поєднання довжини ствола і дульного звуження, перейдемо до другого етапу — ним буде стрільба по силуету вовка на дистанції 50 м. Мій паперовий «вовк» імітує хижака найбільш реальних для України розмірів — з довжиною тіла близько 140 см і орієнтовною вагою, якщо так доречно висловитися, приблизно в 30 кг. Любителі байок про 70-кілограмових українських вовків можуть сміливо називати мого здихлею, переярком або навіть прибулим. Я не ображуся.

Отже, на ристалище викликаються благородні лицарі (тобто набої):

— Zala Arms Buckshot Extra 12/70 — 36 г картеч діаметром 6,2 мм (26 картечин в снаряді);

— Zala Arms Buckshot Extra 12/70 — 36 г картеч діаметром 8,6 мм (10 картечин в снаряді);

— Zala Arms Buffer 12/70 — 38 г картеч діаметром 6,2 мм (24 картечини в снаряді);

— Zala Arms Buffer 12/70 — 38 г картеч діаметром 8,6 мм (10 картечин в снаряді).

результати мого відстрілу представлені у вигляді таблиці.

Виходячи з отриманих даних, підсумковий відстріл по силуету вовка на 50 м я провів з довгого ствола з напівчоком. При цьому патрон Buckshot Extra 8,6 мм дав два попадання — в шию і стегно; Buffer 8,6 мм — чотири красивих отвори в грудній клітці; Buckshot Extra 6,2 мм — сім влучень по всьому силуету (два — в область голови, два — в грудну клітку, і по одному в черево і в кожну з задніх лап); Buffer 6,2 мм — 11 влучень, які рівномірно розподілилися по всьому силуету звіра.

Аналіз отриманих результатів дає нам право сказати наступне: найбільш кучним комплексом рушниця/патрон є Retay Gordion Jet Light Combo з довгим стволом, вкрученим в нього дульним звуженням «напівчок» і набоями, в яких картечини пересипані буфером. При цьому цілком задовільно працює з цим звуженням і проста картеч діаметром 6,2 мм — в контейнері і без буфера. Звідси виникає питання: а чи варто переплачувати за буфер, адже він піднімає ціну за патрон більш ніж у півтора рази? Моє рішення — варто. 11 картечин в габариті вовка на 50 м — це однозначно впевнене і чисте ураження цілі. При більш високій кучності (але в той же час і при меншій кількості вражаючих елементів у снаряді) картеч 8,6 мм більш сувора до стрілецької підготовки мисливця. Та й всі старі видання рекомендують для вовка діапазон від 5-мм шроту (шріт 4/0) до 6,2-мм картечі...

Таким чином, можу заявити, що патрон на вовка я собі вибрав. Це Zala Arms Buffer 6,2 мм з навіскою 38 г. Залишилося тепер тільки уважно стежити за прогнозом погоди, нетерпляче виглядаючи у ньому повідомлення про наближення снігопаду, який дасть відмашку початку зборів на це цікаве полювання.

Стаття опублікована в журналі "Світ захоплень: Мисливство & Зброя" в № 6 за 2019 рік

Автор: Антон Кудрін