На покинутому хуторі

Цей закинутий хутір недалеко від Києва мені «здав» товариш, який в свою чергу дізнався про нього від своєї бабусі. Впевненість друга в тому, що там «неодмінно заритий скарб», я не поділяв, але те, що це поселення, яке існувало до 1943 року, може виявитися місцем покладу монет «всіх часів і народів», цілком допускав.

Коли за вікном зима, сидіти і «чекати біля моря погоди», а саме весни, нерозумно. Тим більше, що початок січня видався теплим, та і товариш вельми до речі подарував мені нову складну лопатку Folding італійської компанії Fox Knives Military Division, яку мені не терпілося протестувати! Ну, хіба зима — не найкращий час для того, щоб перевірити «італійку» на міцність в суворих українських умовах?

Про скарби для «чайників»

Для початку давайте уточнимо, що ж таке скарб? Скарб — це зариті в землі або приховані іншим способом гроші або цінні предмети, власник яких невідомий і не може бути знайдений, або ж втратив на них право. Якщо скарб має художню або історичну цінність, то він має бути переданий державі. В нашому випадку, як ми припускали, знахідками повинні були стати найрізноманітніші монети, які навряд чи мають особливу історичну цінність, так що все чинно та правомірно. Насправді пошук скарбу — дуже серйозний і трудомісткий процес. Ще на Русі була приказка «Скарби шукаються головою, а не лопатою». Існує ціла методологія щодо пошуків скарбу, але в нашому випадку все набагато простіше, адже метою були поодинокі монети або їх розсип (хоча і від скарбу ми б не відмовилися). Хутір — ідеальне місце для пошуку такого типу: за кілька століть його існування жителі точно кинули хоча б кілька монет. Отже, перший етап, можна сказати, пройдено: ми встановили, де приблизно знаходилося поселення і коли воно існувало, тепер можна зайнятися підготовкою робочого інвентарю. Цей етап проходить безпосередньо перед самим виїздом на місце пошуку. Головними атрибутами пошуку є лопата і металошукач. У кожного шукача скарбів свої особисті переваги у виборі цих інструментів; в моєму випадку це детектор Garrett Ace 250 і новенька лопата Folding Fox. Також в пошуку можна використовувати маленькі совочки, щіточки, сита, пікіровки та інший інвентар для зачистки. Третім, заключним, етапом є сам пошук.

Новий інвентар

Напередодні виїзду в мене був час вдосталь награтися подарунком. З першого погляду звернула на себе увагу Г-подібна конструкція держака лопати, виготовленої з міцного полімеру FRN (Fiberglass Reinforced Nylon). Виникло питання: наскільки зручна така рукоять у роботі? Це з'ясується пізніше, а поки відзначимо: рукоять складається вбік, що робить лопату дуже компактною. Завдяки спеціальній кнопці-фіксатору, рукоять надійно фіксується в робочому положенні і при натисканні на кнопку складається назад. Що мене найбільше порадувало, так це можливість фіксувати ківш в трьох положеннях: 90°, 135° і 180° щодо рукоятки. Сам ківш виконаний з високоякісної міцної сталі AISI 420. Варто відзначити, що ківш залишається зафіксованим навіть у складеному положенні, що виключає мимовільне розкладання. Лопата досить легка, що для мене є перевагою, оскільки під час пошуку я ношу її в руці. Чохол виконаний з міцного нейлону, який застібається на двосмугову липучку Velcro®. Система кріплення до пояса чохла дуже зручна: петлі кріплення розстібаються за допомогою кнопок і можуть протягуватися під ремінь, який вже просунутий в штани. Ця опція є дуже вдалою, оскільки тепер не потрібно витрачати час на зняття ременя і просмикування його назад. Оглядом я був задоволений, тому залишилося перевірити лопату в справі.

В пошуку

Вирішено було стартувати в неділю рано вранці. Ще з вечора я поклав рюкзак, лопатку і металошукач в багажник і пішов спати, думаючи про скарб. Недільний ранок зустрів нас снігопадом і мінусовою температурою. Такого фокуса ми, розслаблені м'яким початком зими, не очікували, але відступати було нікуди. До місця добиралися довго — сніг шурував, як пір'я з розірваної подушки. Але ближче до фінішу погода проявила до нас люб’язність, і снігопад припинився. Залишилося зорієнтуватися на місцевості, а вона виявилася цікавою: вузький відрізок поля, обрамлений лісом; з одного боку — «молодняк», а з іншого боку — більш старі дерева. Зібравши металошукач і повісивши на пояс лопату, ми вирушили на пошуки хутора.

Почати пошук вирішили з поля, поступово рухаючись до лісу. Перші п'ятнадцять хвилин не принесли нічого цікавого — алюмінієвий дріт та пробка-«безкозирка» від горілки. Але потім прилад видав чіткий «кольоровий» сигнал. Я почав рити мерзлу землю. Нова лопата справлялася з нею на ура! І, нарешті, ми побачили те, заради чого сюди і приїхали — десятикопієчну срібну монету 1924 року в дуже хорошому стані, що тільки додало радості від знахідки. Рушили далі. Пошаривши ще з півгодини по полю і нічого не знайшовши, ми вирішили звернути в ліс. Там пошук став трохи важчим, так як доводилося пробиратися крізь густий чагарник і повалені дерева. Близько години прилад мовчав. Стало навіть якось сумно, але раптом металошукач знов запищав... Я став швидко рити землю, вже зняв дерен, зачистив, а артефакт все не знаходився. Весь процес викопування затруднявся через щільно переплетену кореневу систему. І тут настав час проявити себе лопаті Folding Fox. Я поставив ківш на 180° і без особливих зусиль викорчував коріння, що заважають мені. З землі вилізли п'ятнадцять копійок 1931 року. Монетка хоч і не рідкісна, але виявилася приємною знахідкою. Для нас вона стала ознакою того, що хутір вже поруч. Далі пробиратися стало просто нестерпно важко, все заросло густим чагарником. Для подальшого просування потрібно було розчищати прохід. Так як мачете не було, я вдався до альтернативного варіанту — лопати Folding Fox. Це, звичайно, не ніж, але результатом я залишився задоволений. Гілки товщиною з палець рубалися на раз. Рублячі і якості я оцінив на 5 балів за 5-бальною шкалою. Зазначу, що для того, щоб максимально ефективно використовувати лопату для рубання, варто попередньо випробувати всі можливі положення рукояті і вибрати для себе найзручніше. Після тривалого проходу по чагарниках і завалах я натрапив на довгастий горбок. Дослідивши його, я зрозумів, що це фундамент хати. У двадцяти метрах від мене товариш знайшов ще один. Хутір, який ми так довго шукали, був знайдений! У цей момент моє серце буквально вискакувало з грудей від хвилювання! Garrett Ace 250 «нагострив нюх» на монети. Буквально через п'ять хвилин прилад видав потужний сигнал на п'ятачку приблизно 2х3 м. Стало ясно, що предмет не один. Ця ділянка принесла нам досить цікаві трофеї: довоєнні радянські монети, німецькі пфеніги 1942 року і 50 французьких сантимів 1942 року уряду Віші. Особливий інтерес в цьому розмаїтті представляє французька монета; вона виконана з алюмінію, завдяки чому досить добре збереглася. Стало зрозуміло, що раніше «колекція» належала німецькому нумізмату. До речі, не потрібно забувати, що в багатьох місцях нашої батьківщини пройшла війна, так що копати треба дуже і дуже обережно, щоб не відправитися шукати скарби на небесних просторах. Ми дуже ретельно обшукали хутір і знайшли ще близько двох десятків радянських монет і одну царську. Вечоріло, і ми вирушили назад до машини, бурхливо обговорюючи знахідки. Зайшла розмова і про мої враження про нову лопату Folding Fox. Натхненний моєю оцінкою, товариш загорівся купити і собі таку ж. Заговорили і про міцність лопати, і приятель, щоб розставити всі крапки над «i», запропонував її протестувати оригінальним способом, а якщо просто — переїхати! Мені ця ідея не сподобалася, і я її категорично відкинув. Але приятель наполіг на своєму: мовляв, він її мені подарував, і якщо лопата в процесі тестування раптом трісне або погнеться, то він подарує мені нову. Пручався я недовго, тим більше що й самому було цікаво... Вибрали доріжку, злегка присипану снігом, і підклали лопату під колесо. Сів за кермо, завів двигун. Мене брали сумніви... Злегка натиснувши на педаль газу, я переїхав лопату переднім і заднім колесом. Оглянувши «потерпілу», відзначили: лопата вкарбувалася в мерзлу землю, але виглядала «живою». Діставши її з землі, ми були здивовані: Folding Fox не отримала жодних пошкоджень! Такого результату навіть я не очікував. Після такого експерименту можна сміливо стверджувати: лопата пройшла тестування на 5+!

Результати

Отже, підіб'ємо підсумки. Незважаючи на погоду, поїздка вдалася, і результатом я дуже задоволений — 28 монет, з яких 5 нових в моїй колекції! У свою чергу лопата Folding Fox показала себе з позитивного боку. Окремо зазначу, що копати нею мерзлу землю і працювати як киркою дуже зручно і легко. Ще один важливий плюс — можливість фіксації ковша під кутом 135°, що у більшості випадків є «робочим» положенням. Рукоятка виявилася дуже зручною та ергономічною. Мені сподобалася швидка система надягання лопати в чохлі на пояс і зручне її розташування. Ну і, звичайно, міцність, яка вище всіх похвал. Єдиним мінусом лопати є легке забруднення пазів і засувок при тривалому використанні в піску. Але ця «хвороба» є абсолютно у всіх лопат складаної конструкції і лікується легким прочищенням. До речі, лопата легко поміщається в багажник автомобіля і майже не займає місця! Тепер я з упевненістю можу сказати, що Folding Fox пройшла суворе випробування і придатна для роботи будь-якої тяжкості за будь-яких погодних умов.