Доступний український переклад.
Переможний 1945 рік. Радянська Армія зі сходу та армії союзників із заходу здавлюють Німеччину. Німецька промисловість, перебуваючи на останньому подиху, вдосконалює і випускає нові зразки сучасної зброї. Постійні бомбардування німецьких збройних центрів призводять до численних пожеж і руйнувань. І коли трофейні команди нарешті входять до них, частина передових розробок та технічної документації вже безповоротно втрачена.
Викликають інтерес німецькі розробки установки Krummlauf VorsatzPz., призначеної для прострілу «мертвого простору» навколо танків — і в особливості її останньої версії конструкції Хуго Шмайсера.
До таких установок кріпилася штурмова гвинтівка зразка 1944 р. (Sturmgewehr 44). Кілька установок, що передують роботам Шмайсера, дійшли до наших днів. Система ж Шмайсера була загадкою, історія її виробництва невідома, а технічна документація не збереглася. Вважається, що всі ці дані були втрачені в 1945 р. при бомбардуваннях фірми Зуля.
Так вважалося раніше. У нашому журналі ми вперше розповімо про дивовижну знахідку, зроблену в наші дні, результати якої можуть зламати багато стереотипів, що склалися.
Що ж це за знахідка? Альбом формату, близького до А4, що складається з текстової частини російською та німецькою мовами й 13 листів креслень. Альбом виконаний на низькоякісному папері, текстова частина надрукована на друкарській машинці. Креслення є репродукціями з оригіналів, отриманих за допомогою контактного друку на світлочутливому папері, — так звані "синьки".
На першій сторінці альбому вказана його відомча приналежність — «СРСР/МІНІСТЕРСТВО ОЗБРОЄННЯ», місце складання — «Тюрингія, м. ЗУЛЬ.», рік — «1946 р.» — і, звичайно ж, його найменування — «КРИВИЙ СТВОЛ». Складно описати ті відчуття, які я відчув, розгорнувши перше креслення: переді мною була технічна документація, яка ось уже 69 років вважається назавжди втраченою. На сторінках альбому — технічний звіт про випробування установки типу Krummlauf VorsatzPz. конструкції фірми «Хенель» (система Шмайсера), в якому зібрана вся документація, що збереглася, наведена інформація про результати випробувань і описана історія розробки цієї установки. Великий інтерес представляють особи, які підписали цей звіт. Ними були начальник 7-ої спецгрупи Міністерства озброєння СРСР підполковник Дубінін, виконавець В. І. Куликов і... Хуго Шмайсер.
Як випливає з тексту звіту, 6 квітня 1946 р. Шмайсер власноруч надрукував німецьку частину звіту на зеленому ерзац-папері, цю частину він назвав — "Die Vorgeschichteder Entwicklungdes "Krummen Laufes"". Частина звіту російською мовою була складена на основі німецької з доповненнями, що стосуються технічної сторони пристрою Krummlauf VorsatzPz. В. І. Куликовим під контролем Дубініна.
Те, що було відбито у звіті, дозволяє нам зрозуміти справжню історію створення Krummlauf VorsatzPz. (до речі, це звичне нам найменування в тексті не використовується жодного разу — Хуго Шмайсер називає цю установку просто Krummen Lauf)
Кривий ствол. Початок
Отже, як все починалося... Влітку 1943 р. особливий уповноважений Рейхсміністра озброєнь і боєприпасів Німеччини Альберта Шпеєра майор Шеде (згодом полковник) зробив пропозицію Верховному командуванню армії (О.К.Н.) провести експерименти по створенню зброї, що стріляє «із-за рогу» — для прострілу «мертвих просторів» з кулеметів. Попри те, що Верховне командування армії відхилило цю пропозицію, Рейхсміністерство озброєнь і боєприпасів дало вказівку на створення таких пристроїв.
Досліди по стрільбі зі ствола, зігнутого на 90 градусів, проведені в 1944 р. фірмою «Рейнметал-Ворзинг» в м. Унтерлюсі, були невдалі — ствол давав дуже велике розсіювання. Далі фірма «Рейнметал-Ворзинг» і завод «Губен» отримали завдання від Рейхсміністерства виготовити 1000 штук стволів, зігнутих під кутом в 90 градусів, для установки на дахах танкових башт.
Випробування цієї зброї проводилися з використанням гвинтівки Sturmgewehr 44 конструкції Х. Шмайсера, виробленої фірмою «Хенель» в р. Зуле. Під час цих випробувань «Рейнметалл-Ворзинг» направила «Хенель» лист з повідомленням про поломки Sturmgewehr 44 після 2,5 тисяч пострілів, а також 5 або 6 гвинтівок на ремонт.
Справжні причини поломок встановити не вдалося, і фірма «Хенель» зробила запит про точні умовах, при яких сталися поломки. Саме тоді Х. Шмайсер вперше познайомився з ідеєю «кривого ствола». В результаті було визначено, що методи «Рейнметалл-Ворзинг» були недосконалі, і при їх застосуванні гвинтівка Sturmgewehr 44 з надставленным стволом, зігнутим під 90 градусів, сильно зношуються.
Хуго Шмайсер
Після цього Рейхсміністерство доручило конструктору Х. Шмайсеру (фірма "Хенель") удосконалити "кривий ствол" і добитися більшої живучості цього пристрою і гвинтівки, яка з ним стикувалася. У кінці червня 1944 р. Шмайсер сконструював такий ствол, що давав задовільні результати.
Існуюча раніше конструкція була змінена, і ця зміна усувала істотний недолік, причина якого полягала в тому, що під час переходу кулі в кривий ствол виникав стрибок тиску газів, що шкідливо відбивалося на живучості гвинтівки. Після зроблених змін кулі, за словами Шмайсера, при переході в "кривий ствол" майже не деформувалися, і точність бою практично відповідала точності ствола без насадки.
Представник Міністерства озброєнь Куликов скептично віднісся до слів Шмайсера про "майже відсутню деформацію", що було відбито у звіті.
Розташуванням газовідвідної труби в системі Шмайсера було усунено дію порохових газів на стрільця при прицілюванні через оптичний приціл. Фірма "Хенель" виготовила за замовленням Рейхсміністерства 2-3 зразки "кривих стволів", зігнутих під кутом 90 градусів, про подальшу долю яких Хуго Шмайсер нічого не знав. Відомо лише, що їх передбачалося встановлювати на танках і САУ різних типів - "Тиграх", "Пантерах" та ін.
Досліди по застосуванню карабінів К98 системи Маузера з "кривими стволами" фірма "Хенель" не робила.
Диво ворожої техніки
Як же була влаштована установка фірми "Хенель"? Основним завданням застосування "кривого ствола" був простріл "мертвих" просторів біля танка — це і стало причиною конструювання кульової установки.
Кульова установка складалася з:
- кулі 1, розрізаного на 2 частини з пазами, що прорізають, для ствола і спеціального оптичного прицілу, а також отвором для штифта;
- ствола 2, кулі, що кріпиться у двох половинах, і що також фіксується штифтом;
- трубки відведення порохових газів 3;
- утримувача 4;
- обойм 5 і 6;
- оптичного прицілу 7 (фірма "Emil Busch-Rathenow", м. Ратенов).
Торкнемося детальнішого опису ствола. Він має радіус викривлення 240 мм, калібр 7,9 мм, зовнішній діаметр 25 мм. У передній частині ствол — пряма ділянка, довжина якої дорівнює трьом довжинам кулі; у казенній частині ствола також пряма ділянка. Калібр "кривого ствола", число нарізів, їх глибина, ширина і крок відповідають стволу Sturmgewehr 44.
У казенній частині ствол має розширену камору довжиною, що відповідає двом довжинам кулі, з двома наскрізними перпендикулярно просвердленими отворами для відведення порохових газів через трубку 3. Завдяки такій конструкції ствола вдалося усунути недолік, пов'язаний з передчасним зносом ствола, а також усунути дію порохових газів на стрільця.
Для здійснення пострілу через "кривий ствол" необхідно зміцнити в утримувачі гвинтівку Sturmgewehr 44. Кулі, що виходять зі ствола рушниці, проходять через розширювальну камору в "кривому стволі", потрапляють в сам ствол і вилітають з нього.
Конструктивні розміри, пристрій і схема установки "кривого ствола" приведені в ілюстраціях. Маса установки без рушниці складає близько 20 кг. На заводі "Густлов" в Зулі радянська адміністрація виготовила два комплекти установок з "кривим стволом" за типом "Хенеля", після чого був зроблений їх відстріл. Завданнями випробувань було встановити розсіювання при автоматичній стрільбі, деформацію куль і "правильність" їхньго польоту.
Відстріл робився в стрілецькому тирі балістичної лабораторії заводу "Густлов". "Кривий ствол" був змонтований на установці загальною масою близько 200 кг. Стрільба велася як поодинокими пострілами, так і чергами.
Оригінального прицілу фірми "Emil Busch-Rathenow" дістати для випробувань не вдалося, тому був виготовлений його простий аналог з дзеркалами для монтажу за місцем в установку і для демонстрації його розташування. Цей приціл не був узгоджений зі стволом і не використовувався для прицілювання, наведення здійснювалося приблизно, "на око".
При стрільбі кульова установка була жорстко укріплена, оскільки фактично стрільба велася без прицілювання і попередньої пристрілки. Результати стрільб спростовували слова Хуго Шмайсера : овальні пробоїни (неправильний політ кулі) складали до 50%. Кулі мали деформацію оживальної частини, яка і викликала їхнє відхилення від "правильного" польоту. На дистанції 40 м радіус розсіювання при автоматичному вогні й жорстко закріпленій установці склав 6,5 см (по 8 пострілам). Поодинокий вогонь дав приблизно такі ж результати. Результати відстрілу можна вважати цілком задовільними.
Цікавим є доповнення представників радянського Міністерства озброєнь — про те, що "кривий ствол" на живучість не відстрілювався ні німцями, ні нами. "Кривий ствол" був високо оцінений радянськими офіцерами-випробувачами — їхні висновки безпосередньо вказують на це. Наведемо їх практично дослівно, з мінімальною редакцією:
1. Питання про можливість застосування "кривого ствола" є новим і заслуговує на увагу. Ми вважаємо, що "кривий ствол" цілком можна і необхідно застосовувати на танках для кругового обстрілу досі колишнього "мертвого простору". "Кривий ствол" виконує це завдання.
2. Оскільки ця зброя призначена лише для ураження живої сили, то незначні овальні пробоїни не можуть стояти на заваді для його використання. Зміщення оживальної частини кулі стосовно циліндричної є неминучістю, оскільки куля проходить по зігнутій частині й деформується, і в прямолінійній кінцевій ділянці, рівній трьом довжинам кулі, не відновлює своєї форми.
3. При виготовленні зразків "кривого ствола" треба звернути особливу увагу на точність виконання розмірів кулі, обойм (при обробці внутрішньої частини, прилеглої до кулі), паза в кулі для ствола, оскільки це викликано конструктивною необхідністю.
Результати проведення випробувань "кривого ствола" були відразу ж засекречені. Креслення, що додаються у звіті, не всі оформлені до кінця, деякі не завершені. Зрозуміло, що це робочі матеріали, які на момент падіння Німеччини знаходилися у стадії розробки.
Те, що ці безцінні унікальні матеріали сьогодні виявлені, і те, що ми вперше опублікували раніше нікому не відомі відомості та часткові витяги з них — вже величезний прорив в інформаційному вакуумі про пристрій "кривого ствола" фірми "Хенель". Залишається відмітити й ще один непорушний факт: повністю доступними широкій громадськості ці матеріали будуть ще не скоро.
Технічний звіт вказує на тісну співпрацю німецького конструктора з радянською окупаційною владою і фактично відкриває ще одну сторінку у біографії цієї людини.
У жовтні 1946 р. Хуго Шмайсер був вивезений в СРСР, де продовжив роботу в Іжевську…
Стаття опублікована в журналі "Світ захоплень: Мисливство&Зброя" в № 4 за 2014 рік