Доступний український переклад.
В житті кожного користувача оптичних прицілів — незалежно від його статі, віку, політичних поглядів та сексуальних уподобань — можуть статися три ключові події, безпосередньо з цими самими прицілами пов'язані.
Перше з таких — це, ясна річ, знайомство. Природно, лише очне: ніякі фільми, серіали або телепередачі, нехай навіть високобюджетні або з відставними професіоналами в головних ролях або в якості ведучих, не зараховуються. Знайомство вважається таким, що відбулося, як тільки ви власним провідним оком (друге око, якщо воно у вас є, замружувати зовсім не обов'язково) заглянули в окуляр працездатного оптичного прицілу і побачили, як в його полі зору змінився звичний вам світ. Спостерігати, як в оптичному прицілі змінюється дійсність, — це як долучитися до якогось таємного знання, набути нових, невідомих раніше суперздібностей або потрапити в число обраних для великої місії, недоступної розумінню простих смертних і абсолютно для них непосильної. Причому зовсім не обов'язково, щоб перший оптичний приціл у вашому житті був брендовим і навороченим; це може бути або хрестоматійний ПСО, або раритетний ПУ часів Корсунь-Шевченківської операції, або взагалі якась "китайщина" — тут важливий сам принцип. У будь-якому випадку ваше життя вже ніколи не буде колишнім.
Очевидно, що першу ключову точку проходять всі користувачі прицільної оптики без винятку. Друга ж зі знакових подій — вже результат везіння, вдалого збігу обставин, сприятливо розташованих на небі зірок і т. д. Друга ключова точка — це близьке знайомство з прицільною оптикою вищого класу. Під вищим класом тут розуміється зовсім не захмарна ціна (дорожнеча таких прицілів — це наслідок, а не першопричина). Образно кажучи, до вищого класу умовно можна віднести приціл, досконалість якого відповідає старовинному одеському принципу "Щоб ми так жили"!; різкість що дається цим прицілом зображення, рівномірність цієї різкості по всьому полю зору, включаючи краї, рівень деталізації, перенесення кольорів, насиченість і соковитість картинки при повній відсутності якої-небудь аберації, точність і чіткість роботи внутрішніх механізмів, механічна міцність і стійкість до зовнішніх впливів — кожна з цих характеристик окремо (частіше буває так) або всі вони разом (а ось це вже — "Щоб я так жив"!) у прицілу, який належать до вищого класу, значно перевершують аналогічні характеристики або їхню сукупність у прицілів початково-бюджетного класу і поширених "робочих конячок", тобто прицілів-середняків. Говорячи ще більш образно: якщо перша ключова точка, знайомство з оптичними прицілами взагалі, вводить вас в досі невідомий світ, то друга близько знайомить вас з тими, хто у цьому світі є повелителями та деміургами. І якщо після першого поворотного моменту ви розумієте, що раніше жили неправильно, а то і зовсім даремно — то після другого ви дізнаєтеся, що нірвана існує, і чітко зрозумієте, на що вона схожа.
Чи є життя після досягнення нірвани? Не впевнений щодо ортодоксального буддизму, проте у Всесвіті оптичних прицілів і стрільців, що їх застосовують, другим ключовим моментом шлях до вдосконалення не обмежується — адже всесвіти, як відомо, постійно розширюються. І оскільки підбирати поетичні алегорії мені вже порядком набридло, скажу простіше: іноді серед прицільної оптики вищого класу з'являються зразки, що відрізняються від інших сильніше, ніж, скажімо, від інших любителів подеренчати на гітарі відрізнявся великий Пако де Лусія. Продовжуючи говорити образно — такі приціли вже не просто змінюють ваше сприйняття реальності; вони змінюють саму реальність, формуючи нові правила гри.
Реальність, втім, має неабиякий запас пружності — тому досить часто поява таких унікальних зразків прицільної оптики ніяким, так би мовити, початком ніякої нової ери не стає (подібно до того, як підкована наноковалем Лівшею механічна блоха, наприклад, не стала провісником ні ери нанобліх, ні ери нанопідков). Проте, якщо унікальний приціл, як в нашому випадку, випускає один з лідерів галузі (думається, провідну позицію концерну Swarovski Optik в оптичному світі ніхто заперечувати не стане), то напевно йдеться не про випадковість, а про стратегію. І раз так — те близьке знайомство з прицілом, здатним змінити колишній розклад, на самих законних підставах можна вважати третьою ключовою подією в житті прибічника прицільної оптики. Саме така подія нещодавно сталася в моєму житті. А ось тут вам саме час влаштуватися зручніше.
dS — новенький в клані Swarovski
Приціли компанії Swarovski Optik з містечка Абсам в австрійському Тіролі давно відомі мисливцям і стрілцям-спортсменам у всьому світі. Від переважної більшості іншої прицільної оптики вироби компаніїможна відрізнити (мабуть, вираз "із зав'язаними очима" в такій ситуації все ж буде недоречним), всього лише одного разу заглянувши в окуляр: таку прозорість і чіткість, жвавість і соковитість зображення, як у прицілів (а також біноклів, монокулярів і зорових труб) Swarovski, неможливо сплутати ні з чим. Деякий час тому австрійські інженери-оптики зробили прорив ще і в плані функціональності прицілів, істотно збільшивши кратність трансфокатора. У самому цьому факті немає нічого видатного — проте загальновідомо, що чим більше різниці між максимальною і мінімальною кратностями збільшення оптичного приладу, тим складніше його оптична схема, що означає неодмінне погіршення світлопроникності й зниження загальної оптичної якості. Проте фахівці Swarovski змогли розширити діапазон кратностей своїх прицілів (спочатку довівши кратність трансфокатора до 6 в серії Z6i, а потім і до 8 - в серії Z8i), одночасно зумівши зберегти на найвищому рівні пов'язані з нею ключові характеристики — такі, як коефіцієнт світлопроникності та ширину поля зору. Як вони це зробили? Що ж, десятки інших оптичних компаній, які з тугою і ретельно приховуваною заздрістю стежать за успіхами Swarovski Optik, теж дуже хотіли б це знати.
У нашій системі координат приціли Swarovski Z6i та Z8i – це друга ключова точка (принаймні, що стосується досконалості оптичної частини — в сенсі нашорошеності прицільних сіток австрійська фірма, що робить основний упор на мисливському застосуванні своїх прицілів, дуже мудро усунулася з перегонів за лідерство, надавши "буцатися" за місця на п'єдесталі конкурентам з Nightforce, U.S. Optics, Hensoldt і Schmidt&Bender). А ось новий приціл Swarovski dS 5-25×52 P — це вже щось абсолютно небачене.
Форма
Перші враження завжди суб'єктивні — тим більше що вперше я побачив новий Swarovski dS 5-25×52 P не наживо, а на сайті виробника. На фотографії, зробленій з напряму "на пів одинадцятого", новачок виглядає зовсім не як черговий виріб знаменитого австрійського оптичного бренду. Мені він чомусь нагадав підводний човен; тільки не смішний жовтий, як у The Beatles, а щось значно більш грізне і що вселяє повагу — на кшталт американського підводного атомного ракетоносця класу «Огайо». Можливо, справа тут в масивній башті, що знаходиться у dS там, де у традиційних прицілів розміщується барабан введення вертикальної поправки, — вилитій бойовій рубці (на сленгу підводників іменованої "вітрилом") — і одночасній відсутності на своєму звичному місці барабана введення поправки по горизонту. Додають схожості і дивні кришки чогось, що нагадує люки, на верхній і правій сторонах тильної частини об'єктива dS — не так вже складно уявити, що це кришки люків торпедних апаратів. Забігаючи наперед, зазначу, що по щільності, різноманітності та багатозадачності внутрішньої начинки Swarovski dS дійсно може конкурувати зі стратегічними субмаринами останніх поколінь — однак про це ми поговоримо трохи пізніше.
Таблиця з ТТХ на сайті стверджує, що габаритна довжина прицілу dS складає 403 мм, діаметр центральної труби — 40 мм, а маса — 1090 г. Це більше, ніж у мисливських прицілів-загінників, прицілів, використовуваних спортсменами, що змагаються в динамічних видах стрільби, і навіть деяких прицілів для високоточної стрільби. Проте в цих характеристиках немає нічого особливо надмірного — наприклад, флагманські моделі компанії Nightforce Optics, приціли ATACR 5-25×56 F1 і B.E.A.S.T. 5-25×56 F1, за габаритною довжиною та масою практично в точності відповідають dS. Та й суб'єктивно новачок від Swarovski не виглядає особливо громіздким (особливо в порівнянні з монструозним B.E.A.S.T.) — мабуть, через відсутність значного перепаду між діаметрами об'єктива і центральної труби.
Інші ж ключові характеристики з таблиці — цілком на рівні. Хіба що коефіцієнт пропускання світла нового прицілу складає всього 83% (для порівняння: у прицілів Swarovski серії Z6i цей показник складає 90-91%, а у приладів серії V8 їх головного конкурента, компанії Carl Zeiss — 92%); очевидно, це розплата за складну внутрішню начинку. Зате ширина поля зору dS через це практично не постраждала — 7,3 м на дальності 100 м при кратності 5х (у Swarovski Z6i 5-30х50 Р — 7,9 м, у Zeiss Conquest V6 5-30×50 - 7,4 м). Інші параметри ми розглянемо детальніше вже при практичному застосуванні.
Зміст
Що ж «на борту» у новинки від Swarovski Optik, крім звичайних лінз, і чим же він заслужив епітет «інтелектуальне полювання»? Видовищний рекламний ролик на сайті компанії відкриває завісу таємниці. Перш за все, в оптичну схему прицілу dS вбудований лазерний далекомір, що вимірює відстань до цілі з точністю до метра. Мінімальна дальність до об'єкта при цьому становить 30 м, максимальна ж — 1375 м (як на мене, то максимальна дальність вимірів знаходиться вже в тактичній області, а не в мисливській — складно уявити практичну необхідність мисливської стрільби на подібну відстань; втім, цілком припускаю, що справа тут всього лише в недоліку уяви особисто у мене). Звичайно, наявністю вбудованого лазерного далекоміра зараз вже нікого не здивуєш — на думку відразу спадає серія прицілів Diarange конкурентів з Zeiss; ось тільки лазер у виробі Swarovski вбудований прямо в оптичний тракт прицілу, а не виконаний у вигляді додаткового модуля. Ще в dS є інклінометр, що вимірює кут нахилу оптичної осі прицілу відносно площини горизонту (діапазон вимірювань — від 0o до 60o в будь-яку сторону) і датчики температури та атмосферного тиску.
Суперсили
«І що тут такого революційного?» — запитає тямущий в прицілах і тому скептично налаштований читач. «Вбудовані лазерні далекоміри — давно не рідкість, як і знімні механічні інклінометри, які монтуються на трубу прицілу або планки Пікатінні на гвинтівці. Широко поширені й портативні метеостанції — найбільш досконалі з яких, до речі, можуть працювати ще і як балістичний обчислювач. Ну, і де тут розрив парадигми?».
Що ж, давайте розбиратися. Уявіть, що ви полюєте на благородного оленя десь у Карпатських горах — і ось нарешті після тривалих пошуків, вистежування, троплення і скрадування бачите на протилежному схилі шикарного самця з рогами на 14 відростків. Для більшого реалізму уявімо також, що відстань до майбутнього трофею значно перевищує дистанцію пристрілки вашого комплексу «гвинтівка–приціл–патрон», плюс пристрілювали ви гвинтівку в жаркий липневий полудень, а зараз вже листопад і злегка підморожує, в улоговині між вами та оленем дме досить сильний вітер, і до того ж стріляти доведеться під кутом вгору (не хочете вгору — уявіть, що вниз, в цьому випадку це не дуже суттєво). Що ж, не будемо втрачати час: далекомір висвічує дальність до цілі, інклінометр видає кут нахилу (і, що набагато корисніше, його косинус), метеостанція — температуру повітря, атмосферний тиск і швидкість вітру. Потім за допомогою балістичного калькулятора ми обчислюємо необхідні для точного попадання поправки. Займаємо зручне положення для стрільби, наводимо на ціль, накладаючи прицільну марку на забійне місце; затримка дихання, плавне натискання на спусковий гачок, постріл — і залишок дня (а то і деяку частину ночі) ми, проклинаючи оленя за його непідйомність, Карпати через крутизну схилів, а самого себе — за жадібність і недосконалість фізичної форми, займаємося вивезенням трофея з угідь на базу. Загалом, все як завжди.
А тепер давайте уявімо, що у вас на гвинтівці замість будь-якого іншого оптичного прицілу змонтований Swarovski dS. Все, що від вас потрібно в цьому випадку, — поєднати прицільну марку з ціллю і натиснути на кнопку в верхній частині окуляра, що активує далекомір. І на цьому ваша участь у підготовці пострілу закінчується.
Ніяких більше задубілих пальців, що тикають в сенсорний екран смартфону в спробі ввести значення у балістичний калькулятор. Ніяких більше побоювань, що тендітна крильчатка метеостанції зачепить що-небудь з вашого спорядження і вийде з ладу; ніякого ризику стукнути закріплений на трубі прицілу інклінометр, видираючись по скелястих уступів. І, найголовніше — ніякого поспіху при підготовці пострілу. Точна стрільба не терпить метушні — а інтелектуальність, в свою чергу, гарантує її відсутність.
Що відбувається після того, як ви натиснули на кнопку активації далекоміра на окулярі вашого dS? Для вас — нічого, оскільки людській свідомості важко аналізувати тимчасові інтервали тривалістю коротшою за проміжок між ударами серця. Однак в ці частки секунди лазерний промінь встигає подолати відстань до цілі й назад, а датчики нахилу, температури та тиску — зчитати миттєву інформацію і передати її у балістичний обчислювач. Потім картинка у вашому полі зору змінюється. Точніше, вона залишається колишньою, кришталево чіткою, яскравою і повнокольоровою — проте дещо нижче перехрестя прицільної сітки з'являється горизонтальна риска, що світиться, з чотирма вертикальними зарубками. Точка перетину цієї риски, що світиться, з вертикальною ниткою прицільної сітки означає місце, куди прилетить випущена з вашої гвинтівки куля при повній відсутності бокового вітру, крайні зарубки показують величину вітрового знесення вліво або вправо при бічному вітрі, що дме в повну силу (чисельний еквівалент цієї швидкості вітру вибирається при попередньому конфігуруванні прицілу і може дорівнювати 6 м/с або 10 м/с), проміжні зарубки — величину зносу при половинному вітрі. Додатково в полі зору відображається кінетична енергія кулі в момент попадання — це допоможе зрозуміти, чи вистачить забійної сили, щоб укласти ваш трофей на місці. Таким чином, все, що потрібно від стрільця, — це скорегувати положення зброї так, щоб відображувана в прицілі точка попадання припала на забійне місце здобичі. Далі, як і раніше, йде затримка дихання, обробка спуска, постріл — і весь інший катарсис, пов'язаний з винесенням трофею (хочеться вірити, що коли-небудь і цю частину процесу полювання вдасться роботизувати). Ну як, досить революційно?
Школа супергероїв
Незважаючи на вже начебто доведену інтелектуальність, приціл Swarovski dS необхідно попередньо налаштувати. У традиційних прицілів усе попереднє налаштування зводиться до його встановлення на гвинтівку, пристрілці та обнулення — і на цьому все, оскільки обчислення і введення поправок залишається справою стрілка. У dS втручання людини (як і помилки, пов'язані з людським фактором) зведено до мінімуму, тому його попередньо потрібно ще і сконфігурувати. Робиться це в кращих традиціях сучасних гаджетів: спочатку ви завантажуєте на ваш смартфон з AppStore або GooglePlay спеціальний додаток, який так і називається — dS Configurator. Потім за допомогою інтерфейсу Bluetooth вам слід налагодити діалог між смартфоном і вашим dS і приступити безпосередньо до конфігурації, під час якої ви вводите в приціл дані про вашу зброю і набої, вибраний тип одиниці виміру дальності (метри або ярди), вибрану еталонну швидкість вітру (6 м/с або 10 м/с), бажаний час відображення інформації в полі зору (40, 60 або 80 с), а також видимий розмір відображуваних елементів (великі, маленькі чи середні). Після цього конфігурування вважається завершеним, і єдине, що вам ще потрібно зробити, перш ніж їхати в Карпати за оленем, — це вибратися на стрільбище, щоб пристріляти й обнулити приціл під патрон, дані якого ви ввели при конфігуруванні. Ви ж не думали, що вдасться обійтися без стрільбища?
На стрільбищі
Для стрільбища, крім самого прицілу dS, нам потрібні ще гвинтівка та патрони. Оскільки від австрійського Тіролю не так вже щоб дуже далеко до німецького Баден-Вюртемберга, то питання з вибором зброї вирішується швидко і просто — це буде Blaser R8 Professional Success SemiWeight калібру .308 Win. Ствол цієї гвинтівки має середньо-важкий профіль, довжина його становить 580 мм, а крок нарізів дорівнює 1:11" — мабуть, ідеальне поєднання для полювання з підходу або з засідки (тобто тих способів, для яких приціл з параметрами 5-25х52 підходить найкращим чином). Контур ствола дозволяє сподіватися на пристойну кучність стрільби, його довжина достатня для повної реалізації можливостей вибраного калібру, а крутизни нарізів вистачить для оптимальної стабілізації мало не будь-якої мисливської кулі з існуючих в природі. Чим ще хороший Blaser R8 — так це наявністю «рідного» сідловидного кронштейна, розрахованого на швидке встановлення/зняття прицілу — і при цьому забезпечує ідеальне збереження пристрілки. До того ж як з'ясовується, компанія Blaser також випускає відповідні до цього кронштейна кільця, розраховані на центральну трубу діаметром 40 мм. Як відомо, 40 мм — вкрай нестандартний розмір. Крім нового Swarovski dS, таким діаметром центральної труби можуть похвалитися хіба що кілька прицілів виробництва компанії I. O. R. з Бухареста, Румунія (продукція якої відома у світі під торговою маркою IOR-Valdada) — причому завбачливірумуни відразу комплектують їх кільцями, розрахованими на установку прицілу на планку Пікатінні.
Патрони ми беремо з асортименту американської компанії Hornady. Нам потрібні, що називається, еталонні — досліджувати їхню кучність і сумісність зі зброєю нам ніколи та немає чого, наші завдання абсолютно інші. Нам потрібен боєприпас, що гарантує хорошу кучність, — щоб подивитися, як на цю кучність вплине використання при стрільбі нашого інтелектуального прицілу (і чи не стане ця інтелектуальність, наприклад, перешкодою). У підсумку вибираємо один патрон з лінійки American Gunner, з кулею BTHP Match масою 155 гран, а другий — з лінійки Match, з аналогічною кулею масою 168 гран. Боєприпаси ці давно випробувані вітчизняними стрілками-високоточниками та визнані більш ніж відповідними. Є у патронів American Gunner і ще один плюс: вони поставляються в справжніх патронних ящиках місткістю 200 штук в кожному. За теперішніх часів така розфасовка куди популярніша традиційних картонних коробок на 20 патронів.
Програма випробувань цього разу вкрай проста: оскільки на нашому стрільбищі дистанції стрільби обмежені 100 м, то ми задовольнимося лише пристрілкою та обнуленням прицілу, після чого спробуємо зібрати кілька груп на граничній дистанції. Попутно, оскільки пристрілка передбачає введення необхідних поправок, ми перевіримо точність роботи механізмів їх введення (стосовно продукції Swarovski Optik подібне звучить блюзнірськи, але на 100-метровому стрільбищі більше зайнятися ніби як і немає чим). А ось що стосується вивчення того, як приціл Swarovski dS працює в ході реальних полювань, коли стріляти доводиться на відстані, що в рази перевищують дистанцію пристрілки, і в умовах, далеких від лабораторних, то цю можливість ми надамо удачливішим колегам.
Поява Swarovski dS повністю змінює базові засади світу оптичних прицілів
Зате на стрільбищі, зручно влаштувавшись за бетонним столом для стрільби сидячи, ми нарешті можемо з'ясувати на практиці, що ж ховається під кришкою масивної вертикальної башти нашого прицілу — і, звичайно ж, під тими лючками на об'єктиві, які нагадують люки торпедних апаратів (співробітниками редакції на цей рахунок навіть був влаштований невеликий тоталізатор).
Починаємо з кришки масивної башти. Кришка легко відгвинчується руками. Знявши її повністю, ми бачимо — ні, зовсім не хитрий барабан поправок, не електронну начинку і навіть не інтерфейс підключення до Матриці (на що, до речі, ставок було найбільше). Дивно, але під кришкою вежі ховається всього лише... багажний відсік, поєднаний з гніздом для елемента живлення! Між двома електроконтактами тут розташовується літієва батарейка типу CR123A (слід відразу зазначити, що мануал, що додається, не рекомендує використовувати акумулятори типу RCR123, що перезаряджаються). Поруч з нею в спеціальній порожнині виявляється невелика чорна пластикова деталька овальної форми та теж невеликий Г-подібний ключ з профілем Torx T6 на одному з кінців. Ключик, як стверджує мануал (так, попередньо ми його прочитали й абсолютно цього не соромимося), потрібний для відгвинчування фіксаторів тих самих трапецієподібних люків на тильній стороні об'єктива прицілу, під якими — увага! — ховаються маховички введення поправок. Маховички під лючками мають шестернеподібні виступи, чорна ж пластикова деталька овальної форми має відповідну шестернеподібну виїмку. Надівши одне на інше та обертаючи овальну детальку в потрібну сторону, можна скорегувати положення середньої точки попадання, поки вона, нарешті, не співпаде з точкою прицілювання — на чому, власне, і завершиться процес пристрілки.
Величина кліка кожного з маховичків введення поправок прицілу dS дорівнює 7 мм на дальності 100 м. Це трохи менше, ніж традиційні 1/4 МОА, але трохи більше, ніж 1/4 дюйма на дальності 100 ярдів. Запас поправок прицілу dS по вертикалі складає 120 см на дальності 100 м, тобто 12 мрад. Запас поправок по горизонталі — 70 см/100 м, тобто 7 мрад. Це, звичайно, досить мало; у того ж Zeiss Conquest V6 5-30×50 запас вертикальної поправки більше в півтора раза, а у B. E. A. S. T. і ATACR 5-25×56 F1 від Nightforce — майже втричі. Проте для пристрілки цього запасу цілком вистачає — а потім, як ви пам'ятаєте, вся стрільба буде вестися виносом.
Обнулитися нам дійсно вдається без проблем (допомагає в цьому і досить значне віддалення вихідної зіниці — у прицілу dS воно постійне на всіх кратностях і становить 95 мм, — завдяки якому обидва стрілки, які брали участь у тестовому відстрілі, зуміли зберегти надбрівні дуги неушкодженими, хоча приклад «Блазера» нам обом був трохи закороткий). Звичайно, вводити поправки за допомогою маленької накладної детальки далеко не так зручно, як з допомогою повноцінного тактичного барабана — але один раз можна і потерпіти; самі ж кліки цілком чіткі та контролюються без проблем.
Обнулитися нам дійсно вдається без проблем (допомагає в цьому і досить значне віддалення вихідної зіниці — у прицілу dS воно постійне на всіх кратностях і становить 95 мм, — завдяки якому обидва стрілки, які брали участь у тестовому відстрілі, зуміли зберегти надбрівні дуги неушкодженими, хоча приклад «Блазера» нам обом був трохи закороткий). Звичайно, вводити поправки за допомогою маленької накладної детальки далеко не так зручно, як з допомогою повноцінного тактичного барабана — але один раз можна і потерпіти; самі ж кліки цілком чіткі та контролюються без проблем.
Результати стрільб наведені на знімках. Краща група, зібрана матчевим патроном з кулею масою 168 гран, становила 0,69 МОА (результат запросто міг бути й краще — ось тільки дуже легкий і короткий спуск тестової гвинтівки вимагав більшого часу на звикання, ніж у нас було в наявності). Що стосується точності роботи механізмів поправок, то стрільба по тестовому «квадрату» в черговий раз підтвердила, що механічна частина прицілів Swarovski не менш досконала, ніж їхня оптична частина. Прицільна ж сітка Swarovski dS досить тонка для стрільби по наймініатюрніших цілях, а її розташування у другій фокальній площині, завдяки чому видима товщина ліній залишається незмінною при будь-якій кратності збільшення, допоможе мисливцеві швидше адаптуватися до нового прицілу.
Того ж, як веде себе новий інтелектуальний приціл знаменитого австрійського бренду в реальних мисливських ситуаціях, які трофеї з його допомогою вдається добувати, і з якою заздрістю за всім цим стежать колеги по полюванню, ми присвятимо окрему розповідь.
Стаття опублікована в журналі "Світ захоплень: Мисливство&Зброя" в №2 за 2019 рік.
Автор: Вінсент Ноубаді