Доступний український переклад.
У звичайному житті я IT-шник. Але у мене є хобі: я спортсмен-стрілець-інструктор ССК «Практика» (пістолет, рушниця, карабін, міні-карабін), суддя і організатор матчів МКПС/ФПСУ, керівник дитячої секції з практичної стрільби ССК «Практика» і групи початкової підготовки ПП-1 спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву «Динамо» з практичної стрільби.
Практичною стрільбою я займаюся вже шість років. Ідея організувати тренування для дітей виникла, коли я зрозумів, що моїм дітям так само, як і мені, хочеться і подобається стріляти. Секція дозволила і мені самому більше часу проводити з дітьми, а їм дала можливість не нудьгувати і спілкуватися з однолітками.
Природно, процес навчання довелося систематизувати, вивчити детально, ознайомитися з усіма можливими нюансами, постаратися зрозуміти, що і як я можу дати дітям, щоб їх зацікавити. Для кращого розуміння тренувального процесу я відправився в Національний університет фізичного виховання і спорту України освоювати спеціальність тренера-педагога з олімпійських видів спорту (практична стрільба відноситься до професійних видів спорту). В наступному місяці у мене як раз захист магістерської роботи за темою «Методичні умови застосування рухливих ігор у тренувальному процесі спортсменів, які спеціалізуються у практичній стрільбі на етапі початкової підготовки».
Оскільки я спеціалізуюся на заняттях з дітьми, то під час тренувань ми використовуємо зброю в калібрі .22 LR. Це точні, легкі, такі, що практично не мають віддачі напівавтоматичні карабіни. Найважливішим питанням тренувального процесу є вибір боєприпасу. Сьогодні я хочу розповісти вам про нарізні набої .22 LR, їхні можливості і про те, які критерії я використовую при виборі боєприпасів для тренувань з юними стрільцями.
Отже, умови, в яких проходять тренування:
— заняття проводяться цілий рік;
— стрільбище під відкритим небом;
— тренування відбуваються за будь-якої погоди (сніг, дощ, туман, вітер, ожеледь);
— температурний діапазон від -20 °C до 40 °C;
— дистанція стрільби від 10 до 30 м;
— тривалість тренування не менше двох годин;
— настріл одного учасника за тренування не менше 200 пострілів;
— темп стрільби іноді доходить до 10 пострілів в секунду.
А ось умови, яким повинні відповідати патрони .22 LR:
— стабільна робота;
— забезпечення необхідної кучності і точності;
— невисока вартість.
Може здатися, що завдання вибору патрона для таких умов нерозв'язне?
Тренування під відкритим небом, цілий рік, у будь-яку погоду і за будь-якої температури. Це пов'язано з тим, що відкритий простір дуже легко і просто вирішує питання вентиляції — а значить, при регулярних заняттях діти не будуть вдихати пари свинцю і інші похідні від пострілу. Також це питання зручності для батьків, які привозять своїх дітей — у них є можливість паралельно записатися на «доросле» тренування і не втрачати час дарма.
Погода, опади, температура також вносять свій вклад в процес навчання: кожен учасник дуже детально починає розбиратися в одязі і розуміти, що і за якої погоди одягати, і коли йому може бути жарко або холодно. З досвідом приходить розуміння, що краще підходить для інтенсивних тренувань.
Великі настріли і високий темп стрільби. Зазвичай на занятті в дитячій групі буває п'ять юніорів. Це оптимальна кількість для постійного чергування та виконання різноманітних елементів вправ. Як тільки стрілець виконав свій елемент, він йде до столу дозаряджати свої магазини — і поки інші четверо стрільців рухаються у своїй послідовності, він якраз встигає зарядитися і готовий продовжувати. Завдяки такому підходу дитина не сумує і не чекає. Частина елементів вправи вимагає дуже швидкого темпу стрільби — спліти і короткі переноси дозволяють стріляти дуже швидко (проміжки між пострілами — десяті частки секунди), а виконання самої вправи може займати від п'яти до 50 секунд.
Патрон повинен коштувати дешево. Дуже несподівана вимога, чи не так? Здавалося б, якісне не може коштувати дешево — але я спробую пояснити, чому має бути саме так.
З мішеней вище стає зрозуміло, що в нашому випадку кількість важливіша якості — і чим більше стріляє спортсмен, тим кращі його навички. Він стає швидшим, досвідченішим, багато елементів вправи вже виконуються рефлекторно — оскільки рухи доведені до автоматизму.
Наведу простий приклад:
а) патрон .22 LR коштує 3 грн за шт.;
б) патрон .22 LR коштує 2 грн за шт.
За звичайне тренування, протягом якого проводиться 200 пострілів, отримуємо наступне:
а) 3 грн х 200 = 600 грн;
б) 2 грн х 200 = 400 грн.
Ось тут-то і починаються цікаві висновки: всього лише за одне тренування вдається заощадити на патронах 200 грн. А якщо згадаємо про необхідність займатися систематично і постійно по два-три рази на тиждень, то різниця виявляється вже куди більше 200 грн. І стає зрозуміло, чому кожен стрілець-спортсмен починає рахувати кожну копійку і розділяє патрони по різним завданням: цей — щоб попрацювати над темпом, цей — над кучністю, цей — для відпрацювання стрільби по далеких мішенях, і т. д.
Стабільність — одна з основних вимог до набою. Справа в тому, що розміри патрона .22 LR досить малі, а більшість бюджетних карабінів виготовляються без лазерної точності по допускам — все-таки це бюджетний сегмент, і тут в пріоритеті зробити свою продукцію якомога доступнішою для покупця.
При таких вихідних комплекс «набій+зброя+магазин» стає дуже нестабільним. Будь-який елемент цієї комбінації стає досить примхливим, адже є люфти в елементах, незначна похибка в геометрії патрона або елемента зброї, та й погода з опадами може вплинути.
Принцип вільного затвора в п/а теж вносить свій внесок у нестабільність: забруднився затвор і ствольна коробка — і все, карабін вже перестає перезаряджати.
Осалка на патроні — особливе мастило, що наноситься для того, щоб свинцева кулька не окислювалася від контакту з киснем, і щоб набій надійно подавався з магазина в патронник, — в цілому може вплинути на стабільність як в кращу, так й в гіршу сторону. Дуже часто осалка потрапляє на затвор, губки магазина, внутрішню частину ствольної коробки, патронник, а великий настріл посилює це налипаючими продуктами згоряння пороху — і все це в підсумку виливається в нестабільну роботу карабіна. Чистка карабіна і всіх його елементів лише тимчасово вирішує проблему — до наступного тренування.
Дешевизна — найважливіший критерій при виборі оптимального патрона .22 LR для навчання стрільбі
Роздумуючи над питанням стабільності і маючи можливість перевіряти придбані набої, я почав вести спеціальну таблицю (вона знаходиться у відкритому доступі, і будь-хто знайде її за посиланням //bit.ly/2PMx9A2).
Кучність і точність. Для тренування стрільби на дальність 10-30 м у розрізі точності мене влаштовував практично будь-який патрон. Більше того: іноді я навіть навмисне не чистив стволи карабінів, домагаючись їхнього повного освинцювання (канал ствола ставав практично гладким), однак на мої результати це ніяк не впливало. Займаючись досить довго, я прийшов до висновку, що ціна боєприпасу все одно є найважливішою складовою. Сумарну якість комплексу «набій+зброя+магазин» можна підвищити чищенням, доробкою вузлів, підгонкою деталей та іншими «танцями з бубном» — потрібно лише робити це грамотно, з повним аналізом і розумінням. А ось вартість боєприпасів напилком не сточиш.
Новий виклик
Нещодавно на ринку з'явився новий патрон SK Magazin Trainer, ціна якого завдяки наданій компанією «Ібіс» знижці опускається нижче психологічного порогу в 2 грн, роблячи боєприпас найдешевшим .22 LR в країні. Цей бюджетний набій, що відпускається в банках по 500 штук, немов кидає виклик! Коли так, то час його випробувати.
У моєму арсеналі три карабіни калібру .22 LR: Ruger 10/22, Marlin 795 і Kriss Defiance. У своїх публікаціях у Facebook я детально описую все, що відбувається з кожним з цих карабінів в процесі експлуатації.
Мішень і результати відстрілу з карабіна Kriss Defiance дев'ятьма видами набоїв .22 LR: SK Magazine, Hornady Varmint Express, RWS Semi Auto, Sellier&Bellot Rimfire, CCI Standard Velocity, Remington Thunderbolt, SK Flatnose Basic, Club Semi-Auto, SK Magazine Trainer. Дистанція — 44 м
Я вирішив детально вивчити, що там з точністю та кучністю стрільби набоєм SK Magazin Trainer, і як такий бюджетний боєприпас поведе себе в різних системах.
Передусім, я ретельно вичистив карабіни і змонтував на них оптичні приціли. На Ruger 10/22 був встановлений приціл BSA 3-9х50, Marlin 795 отримав Hubertus 4×32, а Kriss Defiance — Nightforce ATACR 5-25×56 (останній був наданий партнерами, за що їм окреме величезне спасибі — тестувати з такою оптикою набої було суцільним задоволенням).
Готуючись до відстрілу, я пошурував по полицях і підняв всі свої запаси набоїв, які не були відстріляні дітьми. Навантажений карабінами і боєприпасами, прибув на стрільбище «Практика» в с. Капітанівка під Києвом. Краса — будній день, нікого немає, спокійно розміщуюсь, встановлюю мішень, перевіряю рулеткою дистанцію до столу, з якого збираюся стріляти — 44 м. Що ж, для моїх завдань цього навіть забагато — на змаганнях максимальна дистанція не перевищує 35 м. Але тестувати так тестувати. Пристрілюю всі карабіни на цю дистанцію.
Для випробувань на кучність я буду використовувати стандартну міні-мішень МКПС з заліковою зоною 30х37,5 см. Всього в моєму тесті бере участь дев'ять типів набоїв. Роблю розмітку по мішені, якими боєприпасами і куди буду стріляти.
З положення сидячи з упора стріляю з Kriss Defiance з прицілом Nightforce серії з п'яти пострілів кожним типом патронів. Несподівано для себе збираю суперкупу патроном CCI — вона просто неймовірна порівняно з іншими. На всяк випадок роблю ще одне контрольне порівняння (на той випадок, якщо перші групи вийшли гірше через недостатню практику з цим оптичним прицілом). Крім того, захотілося порівняти звичайний набій SK Magazine з SK Magazine Trainer і лідером по кучності.
При повторному відстрілі CCI вже показав трохи гіршу купу — можливо, причиною тому був дощ, що якраз почався. А ось SK Magazine Trainer цього разу виступив краще, ніж звичайний SK Magazine, — хоча мене запевняли, що Trainer дешевше саме тому, що поступається у точності і більше призначений для навчання та відпрацювання навичок.
Ну що ж, перші результати виглядають цілком обнадійливими! Вирішую продовжити тестування найбюджетнішого патрона відстрілом з усіх трьох наявних у мене карабінів.
Результати відстрілу перевіряю рулеткою. Вони змушують задуматися: на 44 м всі три напівавтомата, незважаючи на різницю в конструкції і встановленій оптиці, набоєм SK Magazine Trainer показують приблизно однакову кучність в 6 см. При цьому — ніяких затримок при стрільбі!
Висновки
За шість годин детального тестування ще раз підтвердив для себе самого давно відому істину: стабільність і дешевизна патрона — це найважливіші пріоритети в такому виді спорту, як практична стрільба. Якщо боєприпас не дає затримок, стабільно працює на різних системах зброї і при цьому дешевий, то це дає нам можливість більше тренуватися. А кучності в 6 см на дистанції 44 м для моїх стрілецьких і тренерських завдань вистачає з головою. Тож, схоже, я знаю, чим тепер будуть стріляти на тренуваннях юні спортсмени у моїй секції!
Стаття опублікована в журналі "Світ захоплень: Мисливство&Зброя" в №1 за 2020 рік.