У чернігівських лісах

Ледве вдалині почулися голоси загоничів, як в ліщині, що підступила впритул до вузької просіки, затріщало. Сіра тінь, на секунду призупинившись на краю заростів, метнулася через відкритий простір. На постріл — лише долі секунди, трійник підкинутий, велика мушка лягла на планку, поводка — і різкий поштовх в плече. Куля Бреннеке прошила молодого козла по лопатці. Убитий в стрибку, він "склався" при падінні. Таким яскравим пострілом ознаменувалося моє перше полювання з новим Blaser D99. Текст: Василь Коваленко

З полюванням пов'язані понад тридцять років мого життя. За цей час я змінив немало стволів, деякі затримувалися у мене надовго, до інших я холонув після декількох виходів в ліс. Нарізна зброя завжди займала в особистому арсеналі важливе місце. Починався мій досвід використання нарізної зброї на полюванні ще з малокаліберного ТОЗ- 8 з діоптричним прицілом, і не злічити лисиць, що захопилися мишкуванням, яких дістала влучна свинцева кулька. Але обмежена дистанція застосування, висока чутливість до вітру і мала забійна дія кулі штовхали мене до більшого калібру.

На початку 1990-х я став власником "Сайги" під 7.62х39, яку особисто привіз з Іжевська. Недостатню зупиняючу дію цього патрона по великому звірові вдавалося частково компенсувати шляхом стрільби "по місцю" і великою місткістю магазина, але декілька прикрих підранків змусили мене, врешті-решт, перейти на серйозніший патрон. Мій наступний карабін, CZ 550, мав вже цілком достатній для будь-якого вітчизняного звіра калібр .30-06, і з ним у мене пов'язані найприємніші спогади. Це була точна і купчаста зброя, а убивчість патрона з кулею TUG - вище всяких похвал. На нього перекочував і випробуваний на "Сайзі" приціл RWS 3-9x50. Він змінив "чеха" BAR Prima в калібрі .300 WinMag і запам'ятався мені тим, що не було жодного полювання, коли б я залишався без здобичі — на мій карабін звір "пер". І ще своїм "бриканням" — у мене завжди була синя від віддачі щока. На мій погляд .300 WinMag дещо надмірний для наших умов, тому незабаром в моєму сейфі з'явився такий же BAR Prima, але в калібрі .30-06. Він пробув у мене недовго, всього два полювання, але за цей час в об'єктив того, що перейшов з попереднього BARa прицілу HAKKO 3-12x50 потрапили кабан і коза. Чому я його продав? Тому що з Німеччини прибув замовлений декількома місяцями раніше трійник Blaser D99.

При стрільбі з упора мій D99 показує відмінні результати

Чому трійник?

У той час як для Європи трійник — зброя звична і традиційна, з більш ніж віковим досвідом використання і високою культурою, як виробництва, так і застосування, в наших умовах до недавнього часу трійники зустрічалися дуже рідко. Досить багато такої зброї привезено фронтовиками в якості трофеїв, але лише невеликій їх частини пощастило уникнути репресій початку 70-х рр. минулого століття і дійти до нашого часу з не просвердленим нарізним стволом. Відсутність відповідних патронів для нарізного ствола і вживані "ерзац-боєприпаси", а, частенько, і розсвердлювання ствола в кустарних умовах під доступний патрон — усе це також відбилося на збройовому "здоров'ї". Так що зустріти ще той, довоєнний, дрілінг у хорошому стані — велика рідкість. Але мені пощастило бачити в роботі "Меркель" з гладкими стволами 12-го калібру і нарізним — під патрон 8х57 JRS.

Господар цього дрілінгу на моїх очах добував з нарізного ствола кабана і козу, а пара гладких згодилася йому на вовчому окладі, коли, після промаху з нарізного, він дрібною картеччю узяв переярка. Бувалі мисливці, описуючи переваги трійника, говорили так: "Стоїш на номері, звіра немає, а тут тетереви на дереві, вклав в гладкі "п'ятірку" - вже на шурпу є". Наші, чернігівські, полювання здебільшого проходять в густому лісі, у вільшняку, на краю боліт і інших, не багатих відкритими просторами, місцях. В той самий час бувають і ситуації, коли мисливський жереб виставляє стрілка на краю великої галявини. Таким чином, знайдеться робота як для гладкого, так і для нарізного ствола. Крім того, в загонах дуже часто попадаються лисиці, а в останні роки все більше стає і вовка, тому комбінація з трьох пострілів, які можуть слідувати один за одним з максимальною швидкістю і в змозі покрити всі розумні мисливські дистанції, більш ніж доцільна. Ви скажете: а як же нарізний або гладкоствольний напівавтомат? Є ситуації, коли напівавтомат незамінний: наприклад, багатозарядний дробовик на качиних перельотах.

Але що стосується лісових полювань — тут є маса питань. По-перше, в напівавтоматі відсутня можливість вибірковості патрона — якщо першим стоїть куля, то нею і доводиться стріляти, якщо тільки не вдаватися до шумного і клопітливого процесу заміни патрона в патроннику. По-друге, напівавтомат, яким би надійним він не був, чутливий до якості патронів і їх конструктивних особливостей — напівоболонкові кулі зі свинцевим носиком "переварюють" далеко не все. Затримки в напівавтоматах трапляються часто-густо, деякі з них для усунення вимагають мало не повного розбирання. В свою чергу "мінуси" трійника також очевидні: при використанні оптики треба пам'ятати, що максимальне зведення точки попадання усіх стволів наближене до стандартної дистанції в 35 м. У будь-якому разі, мисливцеві, який прагне до максимальної універсалізації своєї зброї, трійник з парою гладких і нарізним стволом представляється найрозумнішим і зваженим варіантом. Про придбання трійника почав замислюватися і я.

Мій вибір

Завдяки ручному механізму зведення D99 безпечний у використанні та завжди готовий до пострілу Якщо не брати до уваги екзотичні варіанти, до яких у наш час можна зарахувати й ставші з виду своєї нечисленності раритетними трійники російського походження, то основні виробники такої зброї мають майже виключно німецьке, австрійське і, меншою мірою, італійське походження. Я переглянув безліч варіантів, перш ніж зупинив свій вибір на Blaser D99. Які критерії були визначальними? По-перше, я за своїми навичками - "гвинтівочник", а тільки в D99 нарізний ствол встановлений згори, над блоком з гладких. По-друге, за свою практику я надивився немало випадків, коли необережне поводження із зарядженою зброєю ледь не призводило до трагедії. У Blaser D99 безпека знаходиться на найвищому рівні — за неї відповідає ручний механізм зведення. Активувати слайдер зведення, пересунувши його вгору, можна безпосередньо перед пострілом і так само легко його можна спустити. Будучи спущеним, він виключає можливість випадкового пострілу при зарядженій зброї, і при цьому приведення зброї в стан готовності до пострілу займе лише мить. По-третє, я хотів мати у своїй зброї гладкі стволи під двадцятку "магнум", і саме D99 надав таку можливість в стандартному варіанті.

Полювання у нас в Чернігові іноді бувають дуже вдалі

По-четверте, я не уявляю собі полювання без оптики, а D99 має посадкові місця для монтажу оптичного прицілу. По-п'яте, попри те, що використовувати його я збирався, в основному, на загінних полюваннях, вага майбутнього трійника також мала значення. Тому 3.4 кг, запропоновані німецьким виробником для варіанту з довжиною стволів в 58 см, мене цілком задовольнили. Точність спеціальної зброї цієї компанії загальновідома (ще одним моїм "блазеровським" стволом є R 93 в модифікації Varmint, в парі з яким нам вдалося зайняти перше місце в групі .22 калібрів на Другому українському вармінт-турнірі), тим більш приємно було виявити в конструкції трійника регулюючий пристрій для юстування стволів і ту обставину, що усі три стволи при температурній деформації не впливають один на одного, оскільки пов'язані разом тільки на рівні казенної муфти. Звичайно, ніхто не збирається стріляти з трійника серіями, але все ж, погодитеся — це приємні доповнення. Надійність замикання — критичний момент для комбінованої зброї — в D99 забезпечується замикаючим поворотним блоком, відпрацьованим ще на моделі К95. Про якість виготовлення деталей, складання, підгонки, врізання металу в дерево та інших важливих складових можна сказати коротко — вони вищі за всякі похвали. Останнім аргументом на користь Blaser стала його цілком конкурентоздатна ціна і найоптимальніше її співвідношення з якістю. Отже, вибір зроблений: я замовив D99 Standard в калібрі 20/76 і .30-06.

Огляд і випробування

Відразу ж після того, як довгоочікуване поповнення арсеналу потрапило в мої руки, я влаштував йому всебічний огляд. Баланс і прикладистість D99 були бездоганні, при підкиданні велика мушка зі світловідбивною вставкою раз за разом виявлялася в прорізі цілика. Після цього я тренувався у зведенні шпаншибера, і вже після невеликої практики у мене виходило робити це швидко, плавно та абсолютно безшумно. Секрет відсутності звуку виявився в тому, щоб при зведенні "вперед" клавішу підтискати трохи вгору. Перемикач черговості спрацьовування стволів, що знаходиться на колодці праворуч від ключа, встановлював наступний порядок: якщо вказівник перевідника виступає згори на колодці, то передній спусковий гачок впливає на верхній (нарізний ствол), другий спусковий гачок — лівий гладкий. Щоб вистрілити з третього ствола, треба перевести перевідник в нижнє положення, звести шпаншибер і натиснути передній спуск. Після усіх цих підготовчих заходів, встановивши на фірмовому "блазеровському" кріпленні все той же HAKKO 3-12x50, я відправився влаштовувати новачкові перевірку на точність. Для початку — гладкі стволи на дистанції в 50 м. Пробоїни від кулі Brenneke в спорядженні компанії Rottweil на цій дистанції показали поперечник розсіювання 5 см в серії з трьох пострілів з одного ствола з положення сидячи з упору. Характерно, що стволи при цьому "хрестять" трохи: група пробоїн правого ствола розташувалася ліворуч від точки прицілювання на 10 см, лівого, — вправо від точки прицілювання на 8 см. На 100-метровому стрільбищі був випробуваний і нарізний ствол: група з трьох пробоїн при стрільбі сидячи, з упором зброї на мішок зовсім не точною кулею RWS TUG 11.7 г видала міліметром менше кутової хвилини — результат, чудовий не лише для мисливської (і, до того ж комбінованої) зброї. Під час цієї стрільби я в черговий раз переконався в правильності свого вибору : спуск працював чітко, без довгого ходу, зусилля на ньому виявилося мінімальне. Все було готово до відкриття "чернігівської" сторінки в мисливській долі мого дрилінга.

Мисливська практика

Перше ж полювання було результативним: з гладкого ствола я взяв молодого козла. Відтоді у мене за плечима чотири успішні сезони з Blaser D99. За цей час заслужений приціл HAKKO змінився на пару від Zeiss: Varipoint 1.1-4x24 я використовую під час загінних полювань, а Diarange 3-12x56 з далекоміром ставлю на зброю, коли вирушаю на вишку. Обидва ці приціли радують мене не менше, ніж сам дрилінг: за допомогою перекладеного на мінімальну кратність Varipoint я стріляю як з коліматором, з двома відкритими очима, просто накладаючи червону точку на звіра, що рухається, а Diarange вже не раз довів свою точність і безвідмовність при вимірі дистанції в найскладніших умовах. Що сказати про удачливість? Якщо коротко, то мені за цей час не тільки щастило зустрічати дичину практично на кожному полюванні, але і не робити підранків. У мене не було пострілу з нарізного ствола, щоб звір після нього ще "бігав", куля TUG працює завжди відмінно. Тільки за минулий сезон я взяв шість підсвинків і під завісу сезону — великого кабана. Цей сікач, що перегуляв, вагою в 170 кг мав необережність здатися мені на дистанції в 95 м. Куля прошила його праворуч зверху навскоси, пробила калкан, розкришила хребець, уламок якого проломив навиліт лопатку і, деформована, зупинилася під шкурою.

100 м з упору, куля TUG 11.7 г

50 м з упору, куля Brenneke, групи з правого (3 попадання) і лівого стволів

Що за цей час я встиг відзначити у своїй зброї? Сталь, з якої виготовлені стволи, має у своєму складі високий вміст хрому, що значно полегшує догляд за зброєю. Темне покриття на стволах досить практичне і стійке до стирання подряпинам. Антабки, які йдуть в комплекті, на мій погляд, — зайві, оскільки дрилінг — не та зброя, яку треба носити на ремені. Я дещо жалкую, що свого часу взяв собі модифікацію Standard, оскільки Luxus виглядає набагато привабливіше. Зараз, в міжсезонні, мій Blaser D99 насолоджується заслуженим відпочинком в сейфі, але як тільки настане заповітна дата, ми з ним знову шукатимемо свою удачу в лісі. Упевнений, у нас попереду ще багато пам'ятних полювань і чудових трофеїв.

Стаття опублікована в журналі " Світ захоплень: Мисливство & Зброя № 2 за 2008 рік