Вибір бінокля

Серед спорядження, яке потрібне кожному мисливцеві, бінокль займає почесне місце. Це й не дивно, адже потреба в приладі для спостереження на полюванні виникає мало не щогодини: подивитися, куди веде стежка, розрізнити — це кущ росте або звір завмер в очікуванні, що там за птах шумить в кроні дерева... Це тільки деякі випадки, коли бінокль необхідний.

І ось ми приходимо в магазин спорядження та впадаємо в ступор від розмаїття представлених там біноклів. Великі та компактні, з безліччю варіантів збільшення, фіксованої й змінної кратності — як то кажуть, на будь-який смак і колір; та й ціни на різні моделі відрізняються в десятки разів. Закономірно, що тут у більшості покупців виникають питання: а як же вибрати з цього різноманіття потрібний саме йому інструмент для спостерігання? Чим взагалі моделі біноклів відрізняються один від одного? Якому варіанту віддати перевагу — доступний зараз, або накопичити трохи грошей і купити що-небудь з асортименту Zeiss? І найголовніше: як це все буде співвідноситися з практичною стороною діла? Адже завдання у бінокля начебто нескладне — просто показати збільшене зображення і допомогти побачити об'єкт.

У цій статті ми спробуємо з практичного боку пояснити нюанси та тонкощі, якими відрізняються один від одного біноклі, і розповісти, на що впливає той чи інший параметр. Ці знання, сподіваємося, допоможуть зробити правильний вибір при покупці.

Об'єктиви та їх характеристики

Звернемо увагу на розмір об'єктивів — від цього безпосередньо залежать габарити й маса бінокля. А оскільки бінокль переноситься, як правило, або на шиї, або в рюкзаку, то чим легший, тим кращий і зручніший. Тому купувати прилад з найбільшими об'єктивами не завжди правильно — бажано підбирати їхній діаметр в точності під ваші конкретні задачі.

Зараз у продажу можна зустріти біноклі з найрізноманітнішими діаметрами об'єктивів — від 20 мм до 80 мм. Але для полювання і носіння на собі найбільш підходять прилади з об'єктивами, діаметр яких знаходиться в діапазоні від 20 мм до 56 мм. Їх ми й розглянемо більш докладно.

Вибір оптимального бінокля — непросте завдання, адже асортимент їх воістину величезний

Основне, що треба пам'ятати — чим більший об'єктив, тим більше світла він збирає. Тому саме від цього параметра буде залежати можливість комфортного спостереження в умовах погіршеного освітлення. Відповідно, для спостережень в сутінках або на світанку нам знадобиться бінокль з великими об'єктивами, і в цьому випадку слід дивитися в бік біноклів з об'єктивами 50-56 мм. Маса у них буде досить відчутною — близько 1 кг і більше. Проте при поганій освітленості саме такі біноклі забезпечать найяскравіше в даних умовах зображення — а також, кращу видимість і найбільший комфорт при спостереженні. Якщо ж передбачається вести спостереження тільки в денний час, а бінокль буде цілий день висіти на шиї у мисливця, то можна вибирати серед приладів з об'єктивами діаметром 30-32 мм. Вони компактні та легкі, а їх маса лежить в межах 450 - 600 г, і в денний час можливостей такого бінокля цілком вистачає для спостереження. Проміжним варіантом є біноклі з об'єктивами діаметром 40-42 мм. При середніх габаритах і масі близько 650-850 г ці прилади можуть розглядатися в якості «універсальних солдатів» для спостережень у будь-який час доби.

Існує також клас надкомпактних біноклів — з об'єктивами діаметром 20-25 мм. Їх має сенс купувати, тільки якщо важливий буквально кожен грам спорядження, а спостерігати планується виключно в найсвітліший час доби. Ці біноклі мають зовсім незначну масу — всього лише 200-300 г, але в той самий час через свої компактні розміри можуть бути менш зручні, особливо для користувачів з великими долонями. Відійшовши від мисливської тематики, зазначимо, що надкомпактні біноклі у повсякденному житті можуть бути відмінними помічниками — наприклад, в туристичних поїздках. Великий бінокль в літак не візьмеш, а ось модель з 25-мм об'єктивами прекрасно поміститься в кишені сумки або рюкзака — і зможе завжди бути під рукою, не обтяжуючи ні масою, ні розмірами.

Збільшення

Якщо говорити про кратність збільшення, то тут нашій увазі також пропонується достатня кількість варіантів. Можна зустріти наступні значення: 7х, 8х, 9х, 10х, 12х, 15х, 16х, 20х. Яке збільшення вибрати, залежить від багатьох чинників — і відразу так просто і не скажеш, яка кратність оптимальна. На перший погляд, може здатися — чим більше, тим краще. Але це не завжди так.

Передусім, потрібно пам'ятати, що при збільшенні більш 10х при спостереженні стає помітно тремтіння рук. І це ще в спокійному стані — а тепер уявіть, що ви рухаєтеся пішки по пересіченій місцевості, з рюкзаком на спині та зброєю в руках, серце колотиться, дихання прискорене, та ще й бінокль при спостереженні утримується однією рукою. У таких умовах краще використовувати бінокль з кратністю не більше 7х або 8х. Взагалі, збільшення 10х може служити умовною межею, коли ще виходить з комфортом відносно тривалий час вести спостереження, утримуючи бінокль одними лише руками, без будь-якої додаткової опори. З більшою ж кратністю слід бути готовим до того, що доведеться спиратися, наприклад, об дерево — інакше в зображенні, що стрибає перед очима, толком нічого не роздивишся.

Параметри біноклів тісно взаємопов'язані; який з них вважати головним — вирішувати користувачеві

Друга причина обережного ставлення до великого збільшення пов'язана, як і діаметр об'єктива, з умовами освітлення: світанок, сутінки або день. Але тут усе навпаки — чим більше збільшення, тим темніше зображення в біноклі. Тут варто трохи відволіктися, оскільки, розмірковуючи про придатність бінокля до спостережень при поганому освітленні, потрібно пам'ятати ще про один параметр — безпосередньо залежить від поєднання в біноклі діаметра об'єктива і кратності збільшення. Цей параметр — діаметр вихідної зіниці.

Діаметр вихідної зіниці

Дізнатися діаметр вихідної зіниці бінокля дуже просто — не доведеться навіть лізти в супровідну документацію; треба лише розділити діаметр об'єктива на кратність збільшення. Наприклад, у бінокля 7х50 діаметр вихідної зіниці дорівнює 7,1 мм, а у бінокля 10х25 - усього лише 2,5 мм Таким чином, поєднання об'єктивів великого діаметра і невисокої кратності збільшення дають вихідну зіницю великого діаметра, і навпаки — комбінація об'єктиву меншого з великим збільшенням призводить до дрібної вихідної зіниці. Неважко здогадатися, що чим діаметр вихідної зіниці більший, тим краще бінокль пристосований до спостережень в умовах недостатнього освітлення — у вечірній час або в похмуру погоду. Наведемо декілька загальних рекомендацій. Можна сказати, що:

— біноклі 8х20, 10х25, 10х32, 16х50, які мають діаметр вихідної зіниці 2,5-3,2 мм, — це однозначно денні прилади; 

— моделі 8х32, 10х42, 10х50, 12х50, 15х56, діаметр вихідної зіниці у яких складає 3,75-5 мм, можна віднести до проміжних варіантів — в ранні сутінки вести спостереження з їх допомогою теж буде досить комфортно; 

— біноклі з параметрами 7х42, 7х50, 8х42, 8х54, 8х56, 10х54, 10х56 і діаметром вихідної зіниці 5,25-7,1 мм стануть відмінними помічниками при тривалих і частих спостереженнях у сутінках (аж до безпосереднього настання ночі) або світанку, в похмуру погоду або в темряві густого лісу; само собою, не менш комфортними вони виявляться і в денний час.

Стає очевидним, що частенько нам доводиться йти на компроміс між кратністю збільшення, розмірами об'єктивів, масою бінокля і зручністю його використання. Зрозуміло, що прилад для спостерігання з параметрами 8х56 або 10х56 є прекрасним вибором практично на всі випадки життя. Але одне діло, якщо ми плануємо возити його за собою в автомобілі, і зовсім інше — якщо ці 1-1,2 кг доведеться цілий день носити на власній шиї.

Повертаючись до кратності збільшення, узагальнимо результати. Кратність 7х і 8х підійде, якщо потрібен максимальний комфорт при спостереженнях у сутінках і на світанку, а також, якщо необхідна максимально стабільна картинка, що важливо при тривалих спостереженнях. Також такі біноклі відмінно проявлять себе в лісі, де дистанції спостереження, як правило, не занадто великі — відповідно, у більшій кратності збільшення особливої потреби немає. Кратність 9х і 10х знадобиться, якщо користувачеві захочеться дещо більшого збільшення — нехай і трохи на шкоду сутінковим спостереженням та стабільності зображення. Також ця кратність чудово підійде для польового полювання, де відстань спостереження вже істотно більша — але й освітленість місцевості, як правило, вища.

Тут може виникнути питання: коли ж знадобляться (і чи знадобляться) біноклі з кратністю 12х, 15х, 16х або взагалі 20х? Для сутінків такі не підійдуть, та і картинка перед очима при спостереженні без штатива стрибатиме.Насправді ж, і для таких приладів для спостереження знайдеться безліч варіантів застосування. Наприклад, спортивна стрільба по мішенях. В цьому випадку бінокль з кратністю, наприклад, 15х встановлюється на штатив — і ви зможете розгледіти свої попадання на листі мішені, не встаючи з місця. Ще одна сфера застосування — спостереження за птахами. Підійти на близьку відстань, не злякавши зграю, як правило, не виходить — так що бінокль з кратністю збільшення 15х або 20х допоможе розглянути всі деталі оперення сойки або одуда, які зацікавили вас, з відстані в декілька десятків метрів, абсолютно їх не потурбувавши. Також подібний потужний прилад для спостереження згодиться в горах, де дистанції до даних об'єктів зазвичай значно більші, ніж на рівнинній місцевості, і іноді доходять до декількох кілометрів. Відрізнити гірського барана від неживого уламка скелі допоможе саме такий "далекобійник". Нарешті, якщо вас якоюсь мірою цікавить астрономія, то, використовуючи бінокль з параметрами 15х56, можна в усіх подробицях вивчати зоряне небо — за відсутності міського засвічення протягом усього року ви зможете вести спостереження за більш ніж півсотнею зоряних скупчень, туманностей і галактик.

Отже, підіб'ємо проміжні підсумки. Параметри біноклів — діаметр об'єктивів, кратність збільшення і розмір вихідної зіниці — тісно пов'язані між собою. Тому при виборі бінокля представляється доцільним відштовхуватися саме від них — адже від їх поєднання, у кінцевому результаті, будуть залежати маса і розміри бінокля, а також комфортність спостережень в різних умовах освітленості.

Поле зору

Ширина поля зору — ще одна важлива характеристика, на яку слід звертати увагу при виборі бінокля. Ширина поля зору виражається або в кутових величинах — градусах, або в лінійних — метрах; у другому випадку додатково вказується еталонна дистанція до об'єкта спостереження — як правило, вона складає 1 км. Лінійна система оцінки ширини поля зору, звичайно, значно наочніша.

Ширина поля зору бінокля спочатку залежить від того, наскільки ширококутні окуляри застосував виробник. Не поглиблюючись далі в оптичні тонкощі, зазначимо наступне: поле зору в оптичних приладів з більшою кратністю, як правило, вужче, ніж у біноклів з меншою кратністю. Наприклад, у біноклів з кратністю збільшення 16х ширина поля зору зазвичай складає 60-70 м на дальності 1 км — тоді як у біноклів з кратністю 7-8х вона може досягати 140 і більше метрів.

У біноклів різних виробників при однаковій кратності, скажімо, 10х, можна зустріти різну ширину поля зору; наприклад, в одного це буде 95 м на дальності 1 км, а в іншого — 115 м. Що нам це дає? Уявіть собі, що доведеться спостерігати за чайкою, що летить, або оленем, що мчить стрімголов; тут при малій ширині поля зору навряд чи вийде швидко «зловити» наш об'єкт — і чайка зникне з очей, а олень сховається в лісовій гущавині. А якщо все ж об'єкт буде "захоплений на супровід" — то при спостереженні за ним в такий бінокль нам теж доведеться його постійно переміщати, щоб наші олень з чайкою не покинули зону видимості. При широкому полі зору ситуація зовсім інша — ми спокійно знаходимо об'єкт спостереження і при його русі лише трохи коригуємо положення бінокля; більша зручність тут, як то кажуть, на лице. Тому думки щодо ширини поля зору бінокля єдині — чим вона більша, тим краще, оскільки користуватися таким біноклем значно зручніше. Висловлюючись науково, при однаковому збільшенні слід вибирати бінокль з більшою шириною поля зору. Особливого значення достатня ширина поля зору набуває, якщо доведеться вести спостереження на невеликих дистанціях — до 100-200 м; а при лісових полюваннях відстані до об'єкта спостереження можуть бути ще менші.

Які ж значення ширини поля зору дозволяють віднести бінокль до досить ширококутних приладів для спостереження? Для кратності 8х це буде 135-140 і більше метрів на дальності 1 км, а для 10х — понад 110 м.

Porro або roof?

Всі сучасні біноклі виконані за однією з двох оптичних схем: porro (на ім'я винахідника призм цього типу Ігнаціо Поро) або roof (англ. — "дах"), принциповою відмінністю яких є використання різних типів оптичних призм. Який бінокль перед вами, неважко зрозуміти з першого погляду. У porro-біноклів відстань між об'єктивами більша, ніж відстань між окулярами, тобто оптичні осі об'єктивів і окулярів не збігаються. У roof-біноклів об'єктиви розташовані на одних осях з окулярами. Є також біноклі, побудовані за схемою "зворотного porro", — у них відстань між об'єктивами менше відстані між окулярами; проте така схема зазвичай використовується лише для компактних біноклів з об'єктивами діаметром 20-25 мм, тому розглядати її детально ми не будемо.

Що та або інша схема дає нам як користувачам? Нюансів тут досить багато. По-перше, біноклі, побудовані за схемою porro, при однаковому діаметрі об'єктивів мають більші габарити, ніж roof- біноклі — перш за все, в ширину; а оскільки при спостереженні доводиться часто підкручування колесо фокусування, настроюючи різкість, то на ширшому біноклі це робити буде менш зручно — особливо якщо бінокль утримується однією рукою. По-друге, оскільки біноклі porro простіші у виробництві, вони мають меншу ціну і доступніші в порівнянні з аналогічними за параметрами біноклями, побудованими за roof-схемою.

Є і третій момент, який стає виразно помітний безпосередньо при спостереженнях. Через те, що об'єктиви в схемі porro рознесені на більшу відстань, у таких біноклів набагато сильніше виражена стереопластика. Якщо простіше, то при спостереженні через такі прилади дещо краще сприймається об'єм простору і наочніше відображається відстань між об'єктами, розташованими в глибину один за одним. Образно кажучи, виникає своєрідний 3D-ефект, і зображення відчувається не таким плоским, як при спостереженні за допомогою roof-біноклів. Так що відмінності в передачі об'ємності спостережуваного простору у біноклів porro і roof є. І якщо при використанні біноклів для пошуку і виявлення об'єктів, можливо, подібні відмінності не грають ролі, то при спостереженні за красотами дикої природи (особливо там, де є об'єкти, які розташовані один за одним, — дерева в лісі й тому подібне) ця різниця може бути відчутна, і біноклі з porro-призмами, швидше за все, зроблять ваші спостереження приємнішими.

Наступний момент стосується практичного використання біноклів, і його теж неодмінно слід врахувати, вибираючи між оптичними схемами цих приладів. Річ у тому, що корпуси багатьох porro-біноклів початкового рівня можуть не мати заповнення інертним газом, а також не бути водонепроникними. Це пов'язано з тим, що в цих біноклях застосовується зовнішнє фокусування, що припускає наявність декількох рухомих елементів — зокрема, окулярів і центрального штока, — внаслідок чого забезпечити герметичність такої конструкції технічно набагато складніше. У біноклях з призмами roof, навпаки, усі рухомі елементи заховані всередині корпусу. Тому корпуси таких біноклів завжди мають наповнення інертним газом (найчастіше використовується азот) і завжди водонепроникні.

Знову-таки, що це дає з практичної точки зору? З водостійкістю все зрозуміло — якщо її немає, то в дощ або в сиру погоду спостереження слід проводити з обережністю. І вже, звичайно, не можна упускати бінокль у воду. Наявність же водостійкості дозволяє не особливо замислюватися над погодними умовами. Більш того: є просто водозахищене виконання біноклів, а є і водонепроникність при їх повному зануренні у воду на досить вражаючу глибину — аж до 4-5 м. У останньому випадку приладу, звісно, не страшні ніякі зливи або калюжі.

Що стосується заповнення корпусу бінокля інертним газом, то це дозволяє запобігти утворенню конденсату всередині корпусу при різких перепадах температур — наприклад, якщо взимку бінокль занесли з морозу в приміщення з піччю, що топиться, або з розкочегареними на повну потужність електрообігрівачами. Інший позитивний ефект від заповненого корпусу інертним газом — ймовірність виникнення всередині мікрофлори (простіше кажучи, грибка) практично повністю виключена; так що незалежно від умов експлуатації й погоди зображення у біноклі, заповненому інертним газом, завжди залишиться чистим і прозорим. Відповідно, якщо ви хочете використовувати бінокль без огляду на погоду, то водонепроникність і заповненість газом — необхідні властивості.

Залишилося внести останній штрих в опис roof-біноклів. Як було зазначено вище, за рахунок своєї форми й розмірів вони зручніші в експлуатації. Проте існує окремий підклас біноклів цього типу, який відрізняється ще більшою увагою до ергономіки приладу і зручності роботи з ним. Це біноклі з так званим дизайном Open Bridge (дослівно "відкритий міст") — в цьому випадку половинки бінокля з'єднуються не одним традиційним центральним мостом значної ширини, а двома вузькими перемичками вгорі та внизу, між якими залишається порожнє місце. Завдяки такій конструкції біноклями цього типу дуже зручно користуватися однією рукою — пальцями можна повністю обхопити одну з половинок корпусу, одночасно настроюючи фокусування.

У деяких біноклях — наприклад, в серії Victory HT від Zeiss — конструктори пішли ще далі: вони просто прибрали нижню перемичку між половинками корпусу, залишивши тільки верхній, досить вузький, міст. В результаті користувач з навіть дуже великими долонями зможе легко утримувати та налаштовувати такий бінокль однією рукою.

Любителям технічних нововведень також варто знати, що в сучасному біноклебудуванні всі новаторські розробки, вносять поліпшення в якість приладів і комфортність їх використання, реалізуються саме в roof-моделях.

Бінокль зі змінною кратністю

На перший погляд, бінокль зі змінною кратністю збільшення (він же зум-бінокль або бінокль з зумом) — дуже привабливий варіант. Погодьтеся, мати єдиний інструмент для спостереження, кратність збільшення якого може змінюватися відповідно до ваших миттєвих завдань та побажань, вкрай заманливо. Проте слід мати на увазі, що біноклі змінної кратності при однаковій кратності збільшення мають вужче поле зору, ніж біноклі, кратність збільшення яких постійна. Також біноклі зі змінною кратністю поступаються і в оптичній якості картинки. Це обумовлено тим, що в їхній оптичній схемі помітно більше лінз. До того ж точний розрахунок оптичної схеми, що ідеально підходить для всього діапазону змінюваних значень кратності збільшення — завдання дуже складне і дороге, і вирішити його без помітних втрат оптичної якості бінокля практично нереально.

Вибір біноклів з зумом досить невеликий, і це завжди біноклі porro. Такі є сенс купувати, якщо основний пріоритет — мати можливість вести спостереження на різних кратностях збільшення за допомогою єдиного бінокля. Можливий і інший варіант: якщо ви вперше купуєте серйозний бінокль, але ніяк не можете вирішити, яка ж саме кратність збільшення буде найбільш потрібною у вашій практиці. Тоді використання зум-бінокля протягом деякого часу допоможе визначитися з цим питанням і підійти до придбання основного робочого бінокля більш усвідомлено.

За що платимо?

Вище ми розглянули питання, що стосуються загальних підходів при виборі бінокля для різних цілей і завдань. На закінчення хотілося б торкнутися відмінностей між біноклями різних цінових категорій. 

Частенько після ознайомлення з ціною деяких біноклів обличчя покупців понуро витягуються, а в очах з'являється подив і навіть легка паніка: що такого можна побачити у бінокль за $2000-2500? Невже зображення в ньому буде в рази відрізнятися від того, що у біноклі, скажімо, за $300-400? Це питання варто детальніше розглянути, оскільки відповідь "краще показує" не вносить повну ясність в ситуацію.

Насамперед на що, власне кажучи, треба звертати увагу, щоб зрозуміти різницю між зображенням, яке дають біноклі топ-класу і біноклі середнього або бюджетного рівня? Насправді все досить просто — критеріями є передача кольору, ступінь розмиття (зниження різкості) зображення від центру поля зору до його краю і різкість з контрастністю зображення в цілому. У кращих біноклях від лідерів у виробництві оптики, компаній Zeiss і Swarovski, ми можемо спостерігати нейтральну передачу кольору, коли сприйняття зображення в біноклі не відрізняється від такого, сприйнятого неозброєним оком — тобто немає ніякого відходу картинки в теплі або холодні тони. Різкість і контрастність зображення у біноклях цих фірм знаходяться на найвищому рівні — зображення, що називається, «хрустить». Важливо, що ця різкість знижується до краю поля зору дуже поступово і в надзвичайно малому ступені, а у деяких моделей — наприклад, у біноклів серії EL Swarovision від компанії Swarovski, — різкість у краю поля зору така ж, як і в центрі!

Різниця між топовими біноклями та бюджетними зазвичай помітна, як кажуть, неозброєним оком

Додамо, що у біноклів вищого класу, як правило, і поле зору ширше — що, як зазначалося вище, є безперечною перевагою. Також слід пам'ятати, що при виробництві таких приладів для спостереження  використовуються самі передові та досконалі розробки в області оптики. Наприклад, застосування в об'єктивах ED-лінз дозволяє додатково підвищити контрастність і чіткість зображення, а завдяки нанесенню фірмових проствітлювальних покриттів не лише на лінзи, але і на призми, втрати при проходженні світла через оптичні елементи бінокля наближаються до граничного мінімуму — в результаті чого зображення виходить дуже різким, світлим, чистим і надзвичайно яскравим, причому як в денний час, так і у сутінках. У такі біноклі просто неможливо надивитися вдосталь!

Багато цих моментів при безпосередньому порівнянні декількох біноклів різних цінових класів будуть очевидні навіть для не дуже досвідчених спостерігачів. Якщо ж практичне порівняння проводити вдумливо і докладно, то різниця в якості буде видна, вже пробачте за каламбур, неозброєним оком.

Тут може виникнути питання: а чи потрібно це все звичайному мисливцеві та простому спостерігачеві? Чи варто прагнути саме до вищого класу у світі біноклів? Відповідь на це питання кожен знайде для себе сам. Він залежатиме і від передбачуваного сценарію використання бінокля (це може бути, наприклад, короткочасний огляд місцевості у пошуках стежини сонячним днем, тривале милування відтінками оперення у птахів або аналіз поведінки окремих особин з кабанячого стада, що риють землю у пошуках жолудів під дубом на світанку), і від стажу використання приладів для спостереження (як правило, у міру надбання досвіду хочеться мати оптику з вищими характеристиками), і, нарешті, просто від бажання користуватися біноклем зі свідомо найкращими характеристиками.

У будь-якому разі слід пам'ятати, що практично будь-який сучасний прилад для спостереження від відомих виробників забезпечить нас можливістю вести комфортне спостереження. Так що почати знайомство зі світом біноклів можна з цілком доступного початкового або середнього рівня — в цьому випадку ви отримаєте відмінні перспективи для зростання у своєму хобі. А прискіпливі та вимогливі спостерігачі запрошуються відразу в HighEnd-клас.

Вдалого всім вибору!

Стаття опублікована в журналі "Світ захоплень: Мисливство & Зброя" в № 5 за 2015 рік

Автор: Ігор Сокуренко